Блог

До Дня корінних народів у Скарбниці Національного музею історії України відбувся круглий стіл «Спадок корінних народів Криму: нові перспективи дослідження». Організаторами виступили Скарбниця, Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського.

Форма із сенсами: як досліджувати спадщину корінних народів, уникаючи колоніальних штампів

Заставка.jpg

Колаж на заставці Анастасії Пташинської

До Дня археолога в Національному музеї історії України представили сенсаційну знахідку – три срібні злитки з відбитками штемпелів золотої монети – соліда римського імператора Костянтина Великого.

Археолог і нумізмат Кирило Мизгін: «В античному світі монети були одним із ключових інструментів політичної пропаганди»

завідувач відділу історії України 14 – початку 20 століть 

Народився Володимир Мусійович Чехівський 19 липня 1876 року на Київщині, походив із національно орієнтованої священницької родини.

148 років тому народився Володимир Чехівський – «свята по вдачі людина»

5 липня в Скарбниці Національного музею історії України представлять кримські старожитності, які після майже десяти років судів вдалося повернути до України з Нідерландів. 

Як знаходили, втрачали та рятували скарби Криму: згадуємо на виставці артефактів, які повернули з Амстердаму

zastavka.jpg

Мисливці кам’яної доби зображували на бивні мамонта навколишній світ, трипільці створювали загадкові біноклеподібні посудини, скіфи приносили людей у жертву богу війни. 

Музей вперше представляє виставку про дохристиянські вірування України: чим вона здивує

Ім’я Сергія Єфремова відоме менше, ніж імена його колег-гуманітаріїв із керівництва Центральної Ради Михайла Грушевського й Володимира Винниченка. Нині дізнатися про Сергія Єфремова можна завдяки його об’ємним щоденникам. 

Що хвилювало Київ 100 років тому за щоденником академіка Сергія Єфремова

9 березня минає 210 років від дня народження Тараса Шевченка. Традиційно до цієї дати в Україні готують пам’ятні заходи та урочистості. Розповідаємо, як це відбувалося на початку 20 століття: під час Української революції 1917–1921 років і після встановлення радянської влади. 

Як вшановували пам’ять Тараса Шевченка в УНР та в перші роки радянської влади

Виставка «33/10», яка відкривається в Національному музеї історії України 23 лютого, висвітлює передумови та причини російської збройної агресії від моменту ухвалення Акту проголошення незалежності України.

Флот, зброя, гроші: нова виставка нагадує, як росія шантажувала Україну за доби незалежності 

завідувач відділу історії України 14 – початку 20 століть Національного музею історії України

Павла Альошина (1881–1961) заслужено зараховують до найвідоміших архітекторів Києва 20 століття. З його ім’ям пов’язана одна з найважливіших пам’яток історії України – будинок, в якому у 1917–1918 роках працював перший сучасний республіканський парламент – Українська Центральна Рада.

Парадокси Павла Альошина: розповідаємо про автора проєкту будівлі, де працювала Центральна Рада

«У Криму голодують понад 400 000 осіб, тобто понад 60 % усього кримського населення. Від голоду загинуло понад 75 000 людей, зокрема понад 50 000 татар. 

Німа трагедія: як сто років тому голод убив кожного сьомого жителя Криму 

Тисячі років люди обмінювалися інформацією переважно за допомогою кур’єрів, які пересувалися пішки чи на конях. Так відокремлені спільноти дізнавалися про небезпеку або ділилися іншими важливими новинами. Прообраз поштових відділень з’явився в 4 тисячолітті до н. е.

Від коней до космосу: як нова виставка музею унаочнює еволюцію засобів зв’язку

Вишукані меблі українських меценатів, розписана квітами порцеляна, пишний костюм із вишитою сорочкою – предмети, які не лише вражають майстерністю, а й можуть розповісти про взаємозв’язки української та західноєвропейської культур.

Цього дня в історії

Матеріали