Блог

Спадщина корінних народів України – кримських татар, караїмів і кримчаків – залишається маловідомою для багатьох українців. 

Як караїми творили та зберігали свою ідентичність у Криму і не тільки, розповідає дослідник Юрій (Амір) Радченко

Заставка.jpg

На тлі повномасштабного російського вторгнення важливість дискусії про деколонізацію та її форми стала очевидною. 

«Для нас деколонізація обумовлена необхідністю виживання»: розмова з Олексієм Савченком про деколонізацію, спадщину й музей

завідувачка відділу новітньої історії України Національного музею історії України

20 лютого минає 120 років від дня народження видатного українського письменника Уласа Самчука (1905–1987). Зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи на те, що він відкрив світові досі невідому Україну.

120 років від дня народження Уласа Самчука 

02 001.jpg

Улас Самчук за робочим столом. Німеччина, 1940-і рр. Фотограф – Л. Янушевич. Колекція МІСТ

Міжнародна виставка «Київська Русь. Витоки» стала найбільшим виставковим проєктом Національного музею Литви 2024 року. Серед іншого на ній представлено кілька сотень знакових експонатів з Національного музею історії України (МІСТ).

Повернення до Русі: які міфи про європейську історію розвінчує нова виставка в Литві

Рута.JPEG

Рута Качкуте, генеральна директорка Національного музею Литви. Фото S. Samsonas, Національний музей Литви

завідувач відділу історії України 14 – початку 20 століть Національного музею історії України 

1 (13 за новим стилем) грудня 1917 року на засіданні уряду Української Центральної Ради – Генерального секретаріату – серед іншого обговорили запровадження «своїх» грошей. Питання потребувало якнайшвидшого вирішення. 

«Гроші ці мають дуже гарний вигляд»: як в УНР створювали власну грошову систему 

Колаж на заставці Анни Лугової

9 грудня відбулася презентація проєкту «Написи Святої Софії». Ідеться про цифрову документацію графіті в Софійському соборі в Києві. Така дослідницька інфраструктура дозволяє науковцям і громадськості вивчати написи Софійського собору, найдавніші з яких належать до першої половини 11 століття.

Читаючи Святу Софію: дослідник Гуннар Альмевік розповідає про масштабний проєкт з оцифрування написів на об’єкті ЮНЕСКО

Колаж на заставці Анастасії Пташинської

завідувач відділу історії України 14 – початку 20 століть Національного музею історії України

Однією з найпрестижніших премій нашого часу є Нобелівська. 10 грудня, у день вручення цієї нагороди, згадаймо цікавий епізод співдії з бібліотекою Нобелівського комітету та її керівником Альфредом Єнсеном, також референтом слов’янських літератур при Шведській академії наук.

Як документи, пов’язані з українською історією, потрапили до Нобелівської бібліотеки

Колаж Анни Лугової

16 листопада 1924 року у Харкові вийшла в ефір перша передача Українського Радіо. Багато хто має свої спогади, пов’язані з найстаршим українським мовником: програми на «брехунці», хіти українських артистів, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. 

Українському Радіо – 100 років. Вісім причин любити найстарший мовник країни

Так лідера українського націоналістичного руху схарактеризував поет Євген Маланюк, який, мабуть, зрозумів його найкраще. Щодо біографії Андрія Мельника ще залишаються таємниці, які розкриватимуть дослідники. 

60 років тому відійшов у засвіти Андрій Мельник. Згадуємо «людину із шовку та сталі»

10 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича).

Універсальна людина: про які таємниці Віктора Петрова розповідає нова виставка в музеї

заставка1_914х680 рх.jpg

З Іриною Нікіфоровою ми зустрічаємося в понеділок зранку на території Національного заповідника «Софія Київська». Триває розвантаження двох фур гуманітарної допомоги – 41-ї та 42-ї для хабу, який координує волонтерка.

За час повномасштабної війни Ірина Нікіфорова розподілила майже 400 тонн допомоги серед понад 800 музеїв. Як їй це вдалося

Заставка.JPG

До Дня корінних народів у Скарбниці Національного музею історії України відбувся круглий стіл «Спадок корінних народів Криму: нові перспективи дослідження». Організаторами виступили Скарбниця, Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського.

Форма із сенсами: як досліджувати спадщину корінних народів, уникаючи колоніальних штампів

Наші контакти:

peyzazh_init.png

Partner1

tabasco_logo.png

Partner3

b76bc537d5760cb6d3ef18a5a6752688.png

Partner4

fa3bc54b8bbea194e60a3d512e903faa.png

Partner5

72a6e8ed87b2b2a8ea6a585ffe32974f.png

Partner6

mala_akademiya_nauk.png

Partner8

suspilne_kultura.jpg

Partner10

softserve_logo_white_page-0001.jpg

Partner7

Vector.svg

instagram

fa_facebook-square.svg

facebook

icomoon-free_youtube.svg

youtube

Цього дня в історії

Матеріали