Цього дня 1997 року в Києві прем’єр-міністри України й росії підписали Угоду про статус та умови перебування Чорноморського флоту рф на території України, за якою було визначено статус і терміни перебування російського флоту та військових частин на українській території. Цим домовленостям передували багаторічні зустрічі російських й українських дипломатів. Російській дипломатії під час цих перемовин вдавалося нав’язувати свій порядок денний і пов’язати питання армії та флоту з економічними угодами.

За угодою, головною базою ЧФ рф став Севастополь, а кожен офіцер, мічман і прапорщик цього флоту мав право на вільне визначення подальшої служби. Згодом 2/3 з отриманих кораблів було списано через незадовільний стан, а деякі навіть не вводили до складу ВМС України. Найкращі кораблі відійшли росії. Угода стала однією з визначальних сторінок російсько-українських взаємин. У подальшому політичні події, які відбувалися навколо флоту, мали серйозний вплив і визначали внутрішню та зовнішню політику України наприкінці 20 – на початку 21 ст.

На виставці «33/10» у Національному музеї історії України представлена доповідна записка Міністру оборони України полковника Віталія Лазоркіна щодо ситуації на Чорноморському флоті на початку 1992 року.

Документи початку 1990-х свідчать, що створенням Військово-морських сил України ми завдячуємо насамперед офіцерам і морякам, які, попри погрози та цькування з боку тодішнього командування ЧФ, організували складання присяги. Саме позиція патріотичних українських офіцерів і мічманів зрушила з місця процес створення ВМС України. Вони провадили активну роз’яснювальну роботу та опрацьовували проєкти перших нормативно-правових документів Військово-морських сил. Доповіді вищому керівництву держави свідчать, що про загрози й загальну ситуацію на флоті Президент України таки отримував детальну інформацію. Дивує нерішучість і затягування часу вищого керівництва країни щодо ухвалення важливих доленосних рішень для українського флоту. Про загрози втрати Криму в разі розподілу флоту й використання кримських військово-морських баз російськими військовими постійно доповідали українські офіцери, зокрема й Віталій Лазоркін. З 1991-го до 2014 року на території України перебували іноземні військові формування, які в лютому–березні 2014-го ворог використав для захоплення військових частин і майна ВМС України.