3 грудня 1992 року у Великій Британії інженер-випробувач Ніл Папворт надіслав перше повідомлення SMS з персонального компʼютера на телефон «Orbitel 901» у мережі компанії Vodafone. Отримувачем був директор компанії Vodafone Річард Джарвіс. Текст повідомлення був такий: «Merry Christmas» («Щасливого Різдва»). 

12 грудня 1992 року фінська компанія Nokia анонсувала вихід моделі Nokia 1011, першого мобільного телефону масового виробництва, який міг відправляти SMS. До речі, абревіатура «SMS» розшифровується як «Short Message Service», тобто «служба коротких повідомлень».

Першу комерційну мережу сервісу коротких повідомлень 1993 року розгорнула шведська компанія Telia (нині – Telia Company), але лише  у форматі інформування абонентів службовими сповіщеннями. Першою послугу передачі повідомлень SMS між користувачами реалізувала 1993 року фінська компанія Radiolinja (нині – Elisa).

Ідея передачі текстових повідомлень у мережі GSM (один із міжнародних стандартів мобільного зв’язку) виникла 1985 року. Її розробляла франко-німецька група інженерів, які запропонували створити спеціальну службу передачі алфавітно-цифрових повідомлень. Щоб мінімізувати навантаження на телекомунікаційні мережі, планувалося, що повідомлення передаватимуть у періоди відсутності голосового трафіку, а довжина повідомлень становитиме до 128 байтів. 

Нині максимальна стандартна довжина одного повідомлення SMS становить не більше 70 кириличних символів та не більше 160 латинських символів.

У Національному музеї історії України триває виставка «На звʼязку!», присвячена появі нових засобів комунікації та їх впливу на різні сфери життя. Зокрема, в експозиції можна побачити пейджер Мotorola Scriptor LX1-C, який використовували для отримання повідомлень, а тепер він став частиною історії. Також на виставці представлена колекція мобільних телефонів різних виробників періоду 1990–2000-х років.