16 листопада 1924 року у Харкові вийшла в ефір перша передача Українського Радіо. Багато хто має свої спогади, пов’язані з найстаршим українським мовником: програми на «брехунці», хіти українських артистів, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Для поколінь українців це радіо було одним із символів національної ідентичності, об’єднання людей навколо важливих цінностей, таких як прагнення жити у власній державі.

У 1920–1930-х роках такі «голосники» розширювали коло слухачів радіо. Фото з архіву Українського Радіо

Суспільний мовник об’єднує три загальнонаціональні радіоканали: Українське Радіо, Радіо Промінь і Радіо Культура. Українське Радіо є найпопулярнішим інформаційно-аналітичним розмовним радіо, основу каналу становить суспільно-політичний контент. Радіо Промінь – це молодіжне музично-розмовне радіо, на якому можна почути гумор, презентації нових синглів та альбомів українських артистів, новини спорту. Радіо Культура – це єдиний радіоканал в Україні, який пропонує слухачам українську та світову літературу, класичну та народну музику, радіотеатр, освітні передачі, програми про мистецтво, історію та науку. Також існує онлайн-канал Радіоточка, який пропонує слухачам хіти української естради від 1960-х до початку 2000-х років. 

Ми попросили друзів і партнерів музею з Українського Радіо поділитися цікавими фактами про мовник. Допоміг нам Анатолій Табаченко, який працює на Українському Радіо вже 50 років! 18 з них він керував мовником, а нині є зберігачем Музею Українського Радіо.

Анатолій Табаченко. Фото Вікторії Сідорової, Національний музей історії України

Мовлення під час Другої світової війни

У роки Другої світової війни Українське Радіо жодного разу не зникало з ефіру, продовжуючи працювати з евакуації. Звідти на територію тимчасово окупованої України мовили радіостанції «Радянська Україна», «Дніпро», імені Тараса Шевченка, «Партизанка». Саме в ефірі радіостанції «Дніпро» вперше пролунали позивні (музична заставка) «Реве та стогне Дніпр широкий…», які стали символом Українського Радіо.  Сталося це 2 травня 1943 року. 

Колектив радіостанції «Дніпро». 1943 р. Фото з архіву Українського Радіо 

Мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий…» і нині звучить на початку кожної години, символізуючи наступність традицій Українського Радіо.

Будівля: відродження з воєнної руїни 

Українське Радіо переїхало з Харкова до Києва ще 1934 року, разом із перенесенням столиці радянської України. З сучасної будівлі на Хрещатику, 26 Українське Радіо мовить понад 70 років. На початку 20 століття тут розташовувалася телефонно-телеграфна станція, стіни якої вціліли після знищення Хрещатику 1941 року. На цих руїнах 1949 року почалося спорудження Київського телерадіоцентру, і 6 листопада 1951 року звідси вийшла перша передача. Тож будівлю Українського Радіо можна назвати одним із символів повоєнного відновлення. 

Будівля Українського Радіо на Хрещатику, 26. Джерело: ukr.radio

Підтримка української державності

24 серпня 1991 року Українське Радіо вело трансляцію з Верховної Ради України. Так радіослухачі стали свідками проголошення державної незалежності України. А у вересні 1991 року почала виходити прямоефірна щоденна програма «Незалежність», яка відіграла помітну роль в інформаційному супроводі підготовки до всенародного референдуму 1 грудня 1991 року. Так Українське Радіо посприяло високому результату народного волевиявлення на підтримку державного суверенітету. 

Фото з архіву Українського Радіо

Ще один приклад подібної консолідуючої суспільної ролі Українського Радіо – Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Впродовж 25 років у День української писемності та мови він стає найбільшим українським флешмобом. Навіть якщо ви жодного разу не писали цей диктант, то бодай цікавилися, хто пише і зачитує його текст. До речі, мало хто нині отримує стільки паперових листів, скільки їх надсилають на Українське Радіо з результатами диктанту. 

Момент із життя Українського Радіо сьогодні: письменник і музикант Павло Коробчук читає авторський есей для спецпроєкту на Радіо Культура. Фото Вікторії Сідорової, Національний музей історії України

Один із найкращих концертних залів

У Києві на вулиці Леоніда Первомайського розташований Будинок звукозапису Українського Радіо. Його велика концертна студія вважається однією з найкращих та найбільших у Європі і має виняткові акустичні параметри. Її об’єм – 10 000 кубічних метрів, вона має 400 слухацьких місць. 

Під час одного з концертів у Будинку звукозапису. Фото з архіву Українського Радіо

Саме в Будинку звукозапису зроблені записи творів Володимира Івасюка, які стали шедеврами національної аудіоспадщини. Також тут записувалися багато інших видатних митців. Слухачі можуть потрапити до Будинку звукозапису на один із концертів художніх колективів Українського Радіо та інших артистів. 

Розмаїття творчих колективів 

Українське Радіо – це не лише про трансляцію програм. Мовник має низку художніх колективів. Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського Радіо лише на п’ять років молодший від Українського Радіо. Його головне завдання – робота в ефірі та поповнення художнього фонду. Водночас колектив активно виступає з найкращих сцен в Україні та за кордоном і бере участь у знакових мистецьких проєктах. 

На сцені – заслужений академічний симфонічний оркестр Українського Радіо під орудою художнього керівника і головного диригента Володимира Шейка. Фото з архіву Українського Радіо

Академічний оркестр народної та популярної музики Українського Радіо – один із провідних художніх колективів України. Його творчість – це синтез фольклорної музичної спадщини з сучасними засобами обробки й аранжування.

Академічна хорова капела Українського Радіо заснована 1932 року і є одним із найстарших хорових колективів України. Капела має універсальний репертуар: фольклор, зразки духовної музики, шедеври світової класики, твори сучасного хорового мистецтва. Багато знакових пісень українських поетів і композиторів вперше прозвучали на хвилях Українського Радіо у виконанні його хору. Серед них, наприклад, «Рідна мати моя» або «Пісня про рушник» Андрія Малишка та Платона Майбороди, композитора, чиє ім’я нині носить хорова капела.

Тріо бандуристок Українського Радіо яскраво відтворює особливості національного народного музичного мистецтва. В його ексклюзивному репертуарі – і старовинні народні пісні, і найсучасніші джазові композиції, і авторська музика. 

Великий дитячий хор Українського Радіо записав до художнього фонду сотні народних пісень і творів українських та світових класиків. Особливо вражають його виступи спільно з дорослими зірками. 

Збереження шедеврів національної спадщини

Йдеться про понад 100 000 фонограм, серед яких є шедеври національної аудіоспадщини. Це – живі голоси видатних діячів української культури, музичні твори й театральні постановки минулих років, записи літературних творів. Носії, на яких зберігаються ці аудіозаписи, ілюструють розвиток технологій за десятиліття: магнітна плівка, платівки, сучасні цифрові засоби. Так важлива частина спадщини зберігається для майбутніх поколінь.

Фото з архіву Українського Радіо

Можливість почути концерти зі світових сцен

У перший день Нового року на Українському Радіо зазвичай іде пряма трансляція з Віденської філармонії, де традиційно відбувається концерт музики Штрауса. Звісно, це додає особливих барв новорічному святу. 

Мистецькі проєкти подібного рівня можуть запропонувати лише члени Європейської мовної спілки, серед яких з 1993 року є Українське Радіо. Завдяки цьому слухачі можуть почути унікальні записи, зроблені на кращих світових сценах. Водночас записи, підготовлені Українським Радіо, звучать в ефірі провідних мовників різних континентів. 

Колись і саме радіо було святом. У 1920–1930-х роках люди збиралися на колективне слухання радіо. Фото з архіву Українського Радіо

Підтримка під час російсько-української війни

Суспільна роль Українського Радіо набула особливої ваги під час повномасштабного російського вторгнення. Вже за кілька годин після ворожого нападу усталену сітку мовлення змінили на спеціальний ефір. Українське Радіо налагодило безупинний інформаційний потік, який забезпечив всебічне, достовірне та об’єктивне висвітлення тем, пов’язаних зі спротивом ворогу. 

Найкраще свідчення важливості роботи Українського Радіо – відгуки слухачів:

– Два тижні в окупації ми слухали Українське Радіо на кнопковому телефоні. Бо ні світла, ні інтернету не було. Майже єдине джерело інформації. Коли чула ваш голос, ставало неймовірно тепло…

– Ваші голоси дозволяють не збожеволіти у ці дні. Дякую за силу духу, яка передається ефірними хвилями кожному слухачеві.

– Слухала ваше радіо, це допомагало не панікувати, ви – наші очі і вуха.

– Дякує вам за те, що Суспільне поруч весь цей час. Це – запорука моєї впевненості.

– Слухала майже 27 годин, поки була в дорозі і заторах. Дуже рятувало і підтримувало в години відчаю.

– Всю ніч підтримували, дякую. Гімн співала разом з Українським Радіо…

Військові пишуть Радіодиктант національної єдності 2024 року. Фото 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола

***

До дати заснування Українського радіо 16 листопада приурочено День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Від команди Національного музею історії України вітаємо друзів із подвійним святом і бажаємо продовжувати традиції українського радіо, знаходити нові цікаві формати і надалі залишатися підтримкою для своїх слухачів! 

Колаж на заставці Анастасії Пташинської, використані фото з архіву Українського Радіо