Як вшановували пам’ять Тараса Шевченка в УНР та в перші роки радянської влади

Олександр Кучерук , завідувач відділу історії України 14 – початку 20 століть 09.03.2024

Заставка.jpg

9 березня минає 210 років від дня народження Тараса Шевченка. Традиційно до цієї дати в Україні готують пам’ятні заходи та урочистості. Розповідаємо, як це відбувалося на початку 20 століття: під час Української революції 1917–1921 років і після встановлення радянської влади. 

Офіційні урочистості

Тарас Шевченко в добу Української революції 1917–1921 років із народного співця-Кобзаря перетворився на зримий символ державного відродження. Кожний громадський захід традиційно починали співом гімну «Ще не вмерла Україна», а завершували виконанням «Заповіту» Шевченка. 

21 лютого (6 березня за новим стилем) 1918 року, за кілька днів до річниці від дня народження Тараса Шевченка, на засіданні Ради Народних Міністрів УНР під головуванням прем’єр-міністра Всеволода Голубовича ухвалено: «День 27 лютого (Шевченківське свято) святкується як національне свято. В цей день усі урядові установи повинні бути закриті. У всіх школах повинні бути улаштовані лекції, бесіди і концерти на тему про Шевченка в національному громадському і соціальному значенні. Всі урядові установи і будинки на Україні повинні бути украшені прапорами. В оперному театрі повинен бути влаштований спектакль. Всі міністерства повинні вжити всіх заходів до виконання цього».

Через рік, 7 березня 1919 року, намагаючись «привласнити» Шевченка, народний комісаріат освіти УСРР ухвалив постанову «Про вшанування пам’яті Тараса Шевченка», яка визначила 11 березня днем пам’яті Кобзаря. Фактично вона повторила постанову уряду УНР 1918 року: «По всіх школах і позашкільних установах замість занять в цей день улаштовуються лекції, доповіді, реферати, присвячені пам’яті поета. Для робітників і селян улаштовуються концерти-мітинги, що всебічно освітлюють значіння великого народного поета, як першого борця за кращу долю працюючих мас». У переддень свята на Хрещатику в одному з виставкових залів відкрито Літературно-художню виставку пам’яті Тараса Шевченка. Одним з її організаторів і учасників був Георгій Нарбут, нещодавно – провідний митець незалежної Української Народної Республіки.

Пам’ятник і вулиці 

До 1917 року всі спроби звести в Києві пам’ятник Шевченкові розбивалися об заборони і наративи «русского міра», хоча громадськість назбирала необхідні гроші та провела три мистецькі конкурси, але…

На початку червня 1917 року І Всеукраїнський селянський з’їзд у Києві ухвалив: «Доручити Центральній Українській Раді поставити в першу чергу справу з пам’ятником Тарасу Шевченкові і подбати, щоб він був встановлений в найкращому місті Києва». Щоправда, тоді не вдалося виконати те доручення, на перешкоді стала більшовицька російська агресія.

За незалежної УНР чомусь у влади не дійшли руки до зміни топонімів, натомість більшовики у 1919–1920 роках провели тотальну топонімічну зачистку центра Києва. Поряд з іменами більшовицьких діячів, на честь яких називали вулиці, додано й ім’я Тараса Шевченка. Колишній Бібіковський бульвар (за губернаторства Дмитра Бібікова у Києві Шевченка якраз арештували та заслали в солдати) перейменували на бульвар Тараса Шевченка. Щоб ніхто не сумнівався у правильності рішення, Шевченка оголошено «українським більшовиком».

Марки

Як платничі знаки УНР і Української держави, поряд із гривнями, карбованцями й розмінними одиницями – шагами, для поштових оплат використовували марки. Першу стандартну серію ввели в обіг навесні 1918 року, а другу – 1919 року, вона складалася з 14 марок, на яких розмістили портрети гетьманів Богдана Хмельницького (10 грн) та Івана Мазепи (15 грн), Тараса Шевченка (20 грн), гетьмана Павла Полуботка (30 грн), Симона Петлюри (40 грн). Друк замовили у Відні, тому серія отримала назву «віденська», інший варіант найменування марок – «петлюрівки». Портрети, зосібна Шевченка, створив відомий український митець Микола Івасюк (автор знаменитої картини «В’їзд Богдана Хмельницького у Київ»).

Марка_1.jpg

Поштова марка «Тарас Шевченко» (20 грн) пошти УНР із «віденської серії». 1918 рік. Національний музей історії України

Совєтська Україна була позбавлена багатьох прав, зокрема права на власну поштову систему, відповідно, й поштових знаків оплати. Та все ж 1923 року із доброчинною метою видано серію із чотирьох марок у випуску «Допомога голодуючим». На одній із них, номіналом 20+20 карбованців, зображено портрет Шевченка. Автор – київський графік, учень художника Федора Кричевського (перший ректор Української академії мистецтв у 1917–1918 роках) Олексій Маренков. Друкували марки в Берліні.

Тарас.jpg

Поштова марка «Тарас Шевченко» (20+20 крб) пошти УССР. 1923 рік. Національний музей історії України

Військо

Початок формування новітнього українського війська 1917 року характеризувався своєрідним романтизмом. Новостворені полки і сотні обирали собі у назви імена патронів – не лише гетьманів і полковників, а, зокрема, і Тараса Шевченка. Ось деякі з «шевченківських» підрозділів української армії:

  • Український полк імені Тараса Шевченка, сформований влітку 1917 року у Петрограді. Восени він прибув до України.
  • Перший Запорізький піший полк Тараса Шевченка зі складу Першої Української дивізії, відомої як Синьожупанна (через колір верхнього одягу). Її сформували з українців-військовополонених колишньої російської армії в Німеччині, звідки дивізія передислокувалася до України.
  • Курінь імені Тараса Шевченка, який брав участь у придушенні більшовицького заколоту в січні 1918 року.
  • 15-й піший полк імені Т. Г. Шевченка Дієвої Армії УНР, утворений під час антигетьманського повстання восени 1918 року.

У Миколаєві на початку 20 століття розпочали будувати кілька крейсерів, один з яких отримав назву «Тарас Шевченко». Наприкінці 1917 року він підняв синьо-жовтий прапор. Щоправда, корабель увели в стрій лише 1922 року і вже під іншим іменем. 

Військових підрозділів з ім’ям Шевченка у совєтській Україні бути не могло.

Знак.png


Нагрудний знак «1. ЗАП. П. Т.Ш.» (Перший Запорізький піший полк Тараса Шевченка). 1918 рік. Національний музей історії України

До речі, під час Другої світової війни Курінь імені Шевченка (разом із Куренем імені Сагайдачного) у складі військ Французького руху опору брав участь у боях проти гітлерівців.

Одне з сучасних військових формувань з імʼям поета у назві – Київський козацький полк імені Тараса Шевченка, який брав участь в Антитерористичній операції (АТО) під час сучасної російсько-української війни. 

Рукав.png


Нарукавний знак Київського козацького полку імені Тараса Шевченка. 2014 рік

Наприкінці 2014 року в Національному музеї історії України відкривали виставку «За Україну, за її волю…», присвячену участі в АТО Київського козацького полку імені Тараса Шевченка.

Поділитися