У 1942 р. співробітники Оперативного штабу райхсляйтера Розенберґа спакували і перевезли археологічні колекції Центрального історичного музею в Києві (тепер – Національний музей історії України) з Києво-Печерської Лаври до приміщень колишнього Музею Леніна (вул. Володимирська, 57). У цій будівлі розмістили Музей до- і ранньої історії, в якому відкрилася експозиція з 9 великих залів, що охоплювала історичний період від палеоліту до Київської Русі. Останній зал присвячений українській етнографії і мав демонструвати сліди доісторичних епох у традиційній культурі українських селян. Експозиція базувалася на концепції, згідно з якою германські племена впливали на культурний розвиток народів, що жили на території України з доісторичних часів. Музейна експозиція була відкрита лише для німецьких відвідувачів і служила меті ідеологічного навчання німецьких солдат і службовців. Документальні свідоцтва про експозицію можуть допомогти з’ясувати долю археологічних колекцій під час гітлерівської окупації Києва.