«Палац княгині Ольги»

Рештки однієї або навіть декількох споруд незʼясованого призначення, що функціонували в пізньосередньовічний або ж навіть у ранньомодерний час на Старокиївській горі. Частина дослідників неправильно інтерпретувала його як одну з ранніх споруд Х ст. та пов’язувала спорудження з добою княгині Ольги.

Рештки кам’яної споруди середньовічного часу, знайдені на території садиби Історичного музею під час досліджень 1970–1972 років. Розташовані за 30 м на південний захід від будівлі музею, на території найбільш раннього укріпленого городища Старокиївської гори. Відповідно до інтерпретації дослідників – це округла споруда, від якої залишилося дві довгі лінії фундаментів, що складалися з масивних блоків гранітів та кварцитів, покладених на глиняну вимостку та забудованих фрагментами керамічної цегли-плінфи.

Характер споруди, а саме: масивні стіни з контрфорсами та численні знахідки фрагментів фресок, полив’яних плиток та архітектурних елементів з мармуру та пірофіліту, дали дослідникам можливість припустити, що це була палацова споруда з ансамблю княжого двору. Невелика площа та розташування на території дитинця VIII–Х ст. дали змогу науковцям датувати час її спорудження не пізніше, ніж 945 роком, тобто за часів правління княгині Ольги.

Сучасні дослідники вважають цю інтерпретацію малоймовірною, справедливо вказуючи на те, що значна частина архітектурних деталей та прийомів спорудження, зафіксованих під час розкопок, не дають змоги вважати датою спорудження час, раніший за ХІІ ст., а фрагментованість знайдених решток фундаменту – простежити конкретну конфігурацію та історію функціонування. Можливим є і те, що на цьому місці розташовувалося кілька різночасових споруд давньоруського або ж пізнішого часу. Тому твердження, що саме ці рештки фундаментів є палацом княгині Ольги, чи взагалі спорудою княжої доби, є малоймовірним.