Пам'ятний знак першій школі на Русі

Кам’яний стовп, встановлений на вшанування літописної історії про започатковане князем Володимиром навчання дітей руської знаті письму.

 Завдяки автору «Повісті временних літ» ми знаємо, що однією з чеснот князя Володимира було поширення писемності на Русі. У рядку з літопису, де перераховано різноманітні реформи, здійснені князем після прийняття християнства, згадується і те, що «пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували».

Власне, це єдине свідчення про систему навчання грамоті на Русі кінця Х ст. Літописець не згадує ні про заснування школи в сучасному її розумінні, ні тим більше про її розташування безпосередньо на княжому дворі. Водночас, саме з ХІ ст. кириличне письмо швидко поширюється руськими землями. Про це свідчать численні археологічні знахідки – вислі печатки київських князів із написами кирилицею, графіті на побутових виробах, пряслицях чи керамічних посудинах, знаряддя для письма, і, зрештою, написи на стінах давньоруських храмів, переважно світського характеру. Це демонструє цікаве явище – вже за правління нащадків Володимира письмо було поширеним явищем.

Приклади ранніх писемних пам’яток давньоруського часу можна побачити в експозиції Національного музею історії України.

Пам’ятник авторства Віталія Шишова було встановлено в 1988 році.