Сьогодні міг би святкувати 30-річчя учасник Революції гідності, Герой Небесної Сотні Назарій Войтович.

З дитинства Назарій захоплювався малюванням і мріяв стати художником, тому для навчання обрав факультет дизайну Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу. Коли розпочалася Революція гідності, юнак навчався на третьому курсі коледжу. Назарій захоплювався історією та був небайдужий до подій у країні. Після побиття студентів на Майдані хотів поїхати до Києва на акції протесту. Але через навчання залишився в Тернополі та брав участь у місцевих мітингах, також активно волонтерив і збирав допомогу для майданівців. Ще 19 лютого він був на парах у коледжі й увечері мав допомогти завантажити речі на Майдан до автобуса. В автобусі було вільне місце, і останньої миті Назарій вирішив їхати разом із друзями.

Уранці 20 лютого близько 7:30 юнак приїхав до Києва. Уже в автобусі він повідомив батькам про те, що виїхав на Майдан, і пообіцяв бути лише біля майданівської сцени. Друзі допомогли Назарію добратися зі станції метро «Житомирська» до центру міста. На вулиці Інститутській юнак допомагав пораненим й укріплював барикаду. Загинув від кулі о 9:22, коли стояв на тротуарі біля верхнього в’їзду до Міжнародного центру культури і мистецтв України. Назарію було всього 17 років.

Похований у рідному селі Травневе на Тернопільщині. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції гідності, Назарію Войтовичу присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). 2017 року в селі Травневе засновано Мистецьку резиденцію імені Назарія Войтовича.

У Національному музеї історії України серед експонатів зберігається прапор України, в який було загорнуто тіло наймолодшого з Небесної Сотні – Назарія Войтовича.