Співробітники Національного музею історії України та Національного заповідника «Софія Київська» відвідали Швецію з навчальним візитом у межах проєкту DIGICURE. Музей, зокрема, представляла завідувач сектору давньої історії Анастасія Дяченко.

Основні події під час поїздки відбувалися на базі Ґетеборзького університету, який координує проєкт DIGICURE. В.о. керівника Ґетеборзької дослідницької інфраструктури у сфері гуманітарних наук (GRIDH) Йонатан Вестін (Jonathan Westin) та професор кафедри збереження спадщини Гуннар Альмевік (Gunnar Almevik) ознайомили партнерів з України з роботою GRIDH і представили свої проєкти. Ці приклади унаочнюють, яким розмаїтим може бути використання цифрових даних у науковій роботі, наприклад, для дослідження літературних текстів або для збереження спадщини антарктичної експедиції.

Команда представила проєкт DIGICURE дослідникам кафедри збереження спадщини Ґетеборзького університету: старшій викладачці К’ярі Пасіан (Chiara Pasian) і старшому викладачеві Оміду Удбаші (Omid Oudbashi). Сторони обговорили можливості співпраці за проєктом, також дослідники з Ґетеборга показали, які методи використовують для дослідження пам’яток архітектури.

Важливою частиною візиту було ознайомлення з новітніми методами оцифрування: лазерним скануванням, Structured Light Scanning (сканування структурованим світлом) і 3D Gaussian Splatting (створення 3D моделі за допомогою плям Гауса).

Отримані навички учасники поїздки закріплювали на практиці, скануючи церкву Сьодра-Рода й промислові будівлі у Форсвіку. Церква Сьодра-Рода була зведена в 1320-х роках і відома розписами, які вкривали приміщення всередині. Пам’ятка згоріла на початку 2000-х, а нещодавно її будівлю відновили. Металургійний комплекс у місцевості Форсвік має 600 років історії, нині Forsvik Bruk («Завод Форсвік») перетворений на об’єкт індустріальної спадщини.

Візит сприяв налагодженню партнерств між шведськими та українськими установами. Координаторка міжнародної співпраці Національного архіву Швеції Йоганна Фріс Маркевич (Johanna Fries Markiewicz) розповіла про співпрацю інституції з Україною. У цьому архіві, що розташовується в Стокгольмі, зберігається примірник латиною «Договорів та постанов прав і вольностей військових» Війська Запорозького, відомих як Конституція Пилипа Орлика, а також інші важливі для української історії документи: середньовічні листи, матеріали про дипломатичні союзи й торгівлю 17–18 століть, дипломатичні документи початку 20 століття, цінні мапи тощо. Архів долучається до оцифрування джерел для української історії.

Підсумувала робочу поїздку зустріч у Шведському інституті з програмною менеджеркою Інґелою Сведін (Ingela Svedin). Команда DIGICURE представила результати роботи й поділилася своїми планами. Шведський інститут є грантодавцем проєкту, який Ґетеборзький університет втілює разом з Національним музеєм історії України та «Софією Київською». Шведський інститут є урядовою організацією, яка підпорядковується Міністерству закордонних справ і сприяє підвищенню інтересу та довіри до Швеції у світі. Серед важливих задач організації – підтримка розвитку України й реформ задля євроінтеграції.

Нині ключовим продуктом DIGICURE є курс про цифрові методи для збереження культурної спадщини, який провадять партнери в Україні. Слухачами курсу є 117 фахівців з понад 80 організацій із Сум, Чернігова, Харкова, Миколаєва, Одеси, Львова, Дніпра, Полтави, Запоріжжя, Києва та міст Київської області й не лише. Свої навички команда проєкту вдосконалює, наповнюючи онлайн-портал із графіті Софійського собору. Мета DIGICURE – створення 2027 року Центру підвищення кваліфікації з документації цифрової спадщини, який працюватиме в онлайн-форматі.

Дякуємо партнерам зі Швеції за цінний обмін досвідом. Стежте за новинами проєкту в соцмережах, адже ми плануємо нові події в його межах уже цієї осені. Також ми викладатимемо згодом навчальні матеріали онлайн, щоб зробити знання про різні методи оцифрування якомога доступнішими.

Фото Національного музею історії України та Національного заповідника «Софія Київська»