«У Корані люди знаходили стійкість, віру та надію далеко від дому…»: у Скарбниці відкрилася виставка священних книг, які кримськотатарським родинам вдалось повернути з депортації. Сьогодні вони є родинними артефактами, які допомагають зберігати ідентичність молодшим поколінням.

У Скарбниці Національного музею історії України відкрилася виставка «Quran-i Kerim. Священний Коран». В експозиції представлено 12 священних реліквій із сімейних колекцій кримських татар – Священних Коранів, молитовників та рукописних зошитів (дефтерів), які розкривають особисті історії про досвід вигнання та важкий шлях повернення додому. Проєкт приурочено до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який вчинила радянська влада 18 травня 1944 року. Він реалізується Національним музеєм історії України спільно з Духовним управлінням мусульман України «Умма» та кримськотатарською громадською організацією «АЛЄМ» за підтримки Швейцарії та посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Відкриття експозиції відвідали представники кримськотатарської спільноти, політики, дипломати та друзі музею. Особливо цінним був візит окремих кримськотатарських сімей, які передали на експонування свої родинні реліквії. Перший заступник міністра культури України Іван Вербицький підкреслив важливість проєкту: «Кримська спадщина – це частина української спадщини. Ми зберігаємо спадщину всіх корінних народів України, тому ця виставка є важливою для української держави».

Генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна подякувала усім гостям, які розділили урочисті миттєвості відкриття виставки «Quran-i Kerim. Священний Коран» разом із музеєм та його партнерами. Вона підкреслила, що сьогодні музей є особливим місцем, який працює зі збереженням спадщини – як матеріальної, так і нематеріальної. Фіксуючи родинні історії, розповідаючи про них у стінах музею, ми також виконуємо важливу роль у збереженні сенсів. Адже кримськотатарський народ був на довго позбавлений можливості говорити і дізнаватись про власний спадок – духовний, історичний, культурний – у стінах музеїв саме через депортацію.

На відкритті лунало чимало зворушливих спогадів про те, як Коран допомагав зберігати сімейні традиції в депортації. Муфтій Духовного управління мусульман «Умма» Мурат Сулейманов наголосив, що подібна виставка відбувається вперше в історії України.

«Для кримськотатарського народу Коран має особливе значення. Під час депортації – геноциду кримськотатарського народу – перше, що люди брали з собою, – це Священна Книга. Це не просто так, адже саме в Корані люди знаходили стійкість, віру та надію, що обов’язково прийде час, коли ми повернемося до своєї Батьківщини. Нині ми маємо ці примірники, і завдяки цьому можемо говорити про голод, депортацію, і також про важке повернення нашого народу», – зазначив Мурат Сулейманов.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадав, як відбувалася депортація кримських татар: «18 травня, ранок, десь після четвертої, десь після п’ятої вони [представники радянської влади] вриваються в доми кримських татар і кажуть, що ті мають 10–15 хвилин на збори. Ви уявляєте жінок у цей момент? Нажахані діти плачуть, а шокована жінка однією рукою намагається одягнути дітей, а іншу протягує до стіни – бо в кожній родині на стінах були Корани. Жінка намагається взяти з собою і дітей, і Коран. Залишилися сотні таких спогадів, це я знаю від своїх батьків, від дідуся».

Рефат Чубаров провів паралелі з депортацією 1944 року і російською окупацією Криму та півдня України нині, коли ворог плюндрує будинки та сімейні цінності місцевих жителів, зокрема кримських татар.

Сімейними спогадами поділилася і народна депутатка Таміла Ташева: «Моя прабабуся, яку звали Сабє, народилася у Бахчисарайському районі. Вона потрапила під депортацію, але з австрійського робочого табору. Коли німецькі війська відходили з окупованого Криму, радянські війська звільняли Крим, і моя бабуся потрапила в концтабір, а потім у місце депортації – місто Самарканд. І навіть тоді вона зберегла свій Коран. З Самарканда ми забрали цю книгу як найбільшу реліквію у Сімферополь, і нині він там, в окупації. Моєї прабабці вже давно немає, але ця пам’ять про дуже складний шлях в історії кожної кримськотатарської родини живе в нас. Сподіваюся, що коли повернуся в Крим, зможу потримати цей Коран у своїх руках і передати цю реліквію наступним поколінням».

Директор з питань співробітництва / заступник голови місії Посольства Швейцарії в Україні Жан-Люк Бернасконі зазначив: «Часто в дискусіях про відновлення повторюють думку, що відбудова інфраструктури може тривати роками. Але відновлення довіри, пам’яті, ідентичності та суспільної згуртованості може потребувати цілих поколінь. Саме тому культура має значення. Виставка «Quran-i Kerim. Священний Коран» представляє не лише історичні артефакти. Вона представляє живі родинні історії та тяглість ідентичності крізь покоління. Відновлення не може полягати лише у відбудові будівель і систем. Воно також має зберігати людський вимір суспільства: пам’ять, гідність, різноманіття та відчуття приналежності. Можливо, один із найсильніших меседжів цієї виставки полягає в тому, що культура здатна створювати зв’язки навіть після переміщення, насильства та втрат».

Голова політичного департаменту Посольства Королівства Нідерланди в Україні Роберт Деккер пояснив, що посольство підтримало створення проєкту «Quran-i Kerim. Священний Коран», оскільки збереження історичної пам’яті та захист національної спадщини – надзвичайно сильні інструменти, які допомагають Україні боротися за збереження своєї держави.

«Кримські татари – народ, який пройшов багато випробувань та, попри спроби ворогів позбавити його коріння, землі та пам’яті, продовжує зберігати та віднаходити своє навіть у часи, коли Росія незаконно окупувала Крим та продовжує переслідувати кримських татар», – додав Роберт Деккер.

Кураторка проєкту та керівниця ГО «Алєм» Есма Аджієва підсумувала: «У жовтні 2022 року, коли в Києві був обстріл, а ми відкривали виставку «Miras», я згадувала кримськотатарське прислів’я: «"Якщо терпіння – це золото, то дія – це перлини". І ми потихеньку, по одній перлинці, збираємо наше велике намисто. Ми шукаємо сенси, що об’єднують нас – кримських татар і українців. Ми намагаємося зберегти знання про духовну і нематеріальну культурну спадщину кримськотатарського народу».

Виставку «Quran-i Kerim. Священний Коран» можна побачити в Скарбниці Національного музею історії України до жовтня 2026 р.