У Скарбниці Національного музею історії України відкрилася виставка «Коштовний спадок Козацької України», яка через витвори українського барочного золотарства показує інший, менш відомий бік Гетьманщини. Той бік, де майстерність, пишнота, розкіш дорогоцінних металів та каменів поєднана з глибокими сенсами, метафоричністю й духовними пошуками, що характерно для українського бароко.

Куратор виставки, кандидат історичних наук Юрій Полідович, описуючи проєкт, каже, що його основа – це переважно речі сакрального характеру: вклади, дарунки, пожертви різних людей часів Козацької України. За кожним із цих предметом стоїть своя цікава історія. 

Експозиція поділена на чотири тематичні локації, які послідовно розповідають про різні верстви тогочасного суспільства: від гетьманів та генеральної старшини до простих козаків та містян, а також розповідають про монастирі як центри освіти та мистецтва. 

Серед ключових експонатів виставки можна побачити вражаючі артефакти, котрі пов’язані з найвидатнішими історичними діячами України. Зокрема, це шати до ікони Богородиці, створені коштом гетьмана Івана Мазепи, на яких після анафеми російської церкви намагалися стерти герб. Також відвідувачі можуть оглянути вишукані оклади Євангелія від генерального обозного Івана Ломиковського та миргородського полковника Данила Апостола. На виставці можна помилуватися і майстерно виконаними предметами світського призначення, як от срібним кубком чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського, чайником Степана Томари та гданськими шлюбними кубками від Костянтина Мокієвського із зображенням алегорій Віри, Надії та Любові. 

За словами куратора виставки, вона має три складових: «Перша частина – це той коштовний спадок, який ви бачите перед собою у вітринах. Друга частина – це люди, які творили ці речі: меценати і золотарі. І третє – це культурна спадщина, котру вони залишили нам. Вони залишили нам Україну».

Творці виставки ставили собі за мету через вишукані твори українських золотарів та історії меценатів, які фінансували створення цих шедеврів, відкрити феномен українського бароко, який є невід’ємною частиною нашої національної ідентичності.