У Національному музеї історії України відкрили виставку, присвячену загиблому Герою Владиславу Литвиненку (Вектор) — добровольцю полку «Азов». Експозиція розповідає про його життя, мрії та захоплення, а також містить роботи самого Владислава й картини його батьків, створені в пам’ять про сина.

«Не випадково саме в ці дні ми відкриваємо виставку, адже Владислав народився 25 березня, а загинув 23 березня. Тобто лише два дні він не дожив до свого 28-річчя. Загинув як Герой. Загинув як воїн, захищаючи Україну», — сказав у вступному слові куратор виставки Олександр Лук'янов.

«Низький уклін родині, яка виховала справжнього патріота, захисника, чоловіка. Ми максимально докладатимемо зусилля, щоб памʼять про Владислава продовжувала жити. Я сподіваюся, що всі, хто з нами сьогодні, і всі, хто не зміг приєднатись, поділяють цей біль втрати — але водночас і гордості. Гордості за людину, яка, можливо, і не знала всіх тут присутніх, але подарувала нам можливість жити і бути частиною нашої держави», — висловила вдячність генеральна директорка музею Олена Земляна.

Саме Володимир і Литвиненко Віра брали участь у створенні цього виставкового проєкту. У своєму слові пані Віра додала, що 26 березня також відзначається День Національної гвардії, тому дата виставки обрана не випадково.

Мати полеглого Героя більше розповіла про картини сина. «Можливо, хтось скаже: навіщо показувати роботи, які не претендують на професіоналізм? Але нам і без того було важко ухвалити рішення та показати їх назагал. Наш син був дуже немедійним. І зараз його життя продовжиться в цих лініях, у цих фарбах, у цьому дотику пензля по полотну чи олівця по аркушу, — розповіла Віра Литвиненко. — Цінність його робіт не в професійності, а в тих глибоких сенсах — про те, як багато можна встигнути, багато чого навчитись і багато що реалізувати за 27 років, якщо є мотивація та жага до життя».

Владислав малював у перервах між полігонами, між тренуваннями, між бойовими виїздами — за сім років служби захисник здобув 17 років бойового стажу, тобто безліч бойових виїздів і завдань. Життя Владислава — це шлях воїна.

Під час заходу гості музею мали змогу побачити низку відеороликів про Вектора, зокрема відео на пісню, яку написав його старший брат, а також короткі відео, які знімав сам Владислав — у них простежується гумор і дотепність, що розкривають його більше як особистість.

На відкритті виставки виступили актор театру й кіно, співак Олексій Нагрудний, а також творче обʼєднання VOX ARS Палацу культури «Український дім».

«З року в рік ми показуватимемо ті самі ролики й фотографії, бо історія Владислава написана. І нині наша задача — читати цю книгу, памʼятати, нести цю памʼять наступним поколінням і не втрачати віру у світле майбутнє. Війна багатьох у нас забрала, обрізала крила, обірвала їх, вирвала з коріннями, але ми намагаємося злетіти. І це наш вектор!» — наголосила Віра Литвиненко.

Виставка «Обірвані війною крила» доступна до огляду у 23 залі Національного музею історії України за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2. Крім робіт Владислава, експозиція містить його особисті речі, серед яких — гітара й боксерські рукавиці, а також художні роботи батьків Вектора про плани і мрії, які не встиг втілити боєць «Азову».

Владислав Литвиненко загинув, виконуючи бойове завдання під час оборони Маріуполя 23 березня 2022 року. Здобув вищу освіту в Києві за фахом «дизайнер інтер’єру» й мав великі перспективи, однак обрав шлях захисника Батьківщини. У студентські роки брав участь у Революції гідності. 2015 року приєднався до одного з добровольчих підрозділів, з яким воював у селищі Піски на Донеччині; пізніше вступив у полк «Азов», у складі якого зустрів повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Фото Вікторія Сідорова, Національний музей історії України