У п’ятницю, 27 лютого, у Національному музеї історії України відбулося перше цьогорічне засідання науково-методичної ради, на якій учасники представили на затвердження нові важливі видавничі й виставкові проєкти.

Начальник науково-дослідного відділу експозиційної роботи, кандидат історичних наук Юрій Полідович від імені авторського колективу представив концепцію альбому «Українське золотарство», яку підготували співробітники філії НМІУ – Скарбниці. Видання презентує витвори українського золотарства 16–19 століть з колекції музею, знайомство з якими дозволить читачам поринути в дивовижний світ, що його створили вправні українські майстри минулого. Серед предметів, зібраних у виданні – оклади Євангелій, шати ікон, хрести, потири, свічники й інші знакові речі. Ці вироби прикрашені різноманітними візерунками, що відповідають художнім стилям пізньої готики, ренесансу, бароко, рококо та класицизму. Зображення на них є справжньою енциклопедією євангельських сюжетів і образів святих. Особливу увагу автори альбому приділили предметам з дарчими написами, які розповідають про історичних особистостей та їхню епоху. Це музейне видання стане справжнім відкриттям для поціновувачів багатства української культурної спадщини.

Заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Олексій Савченко представив на розгляд видання «Світи і позасвіття Української революції: досвід музейного прочитання». Книжка присвячена музейним студіям Олександра Хоменка – кандидата історичних наук, дослідника, інтелектуала й нашого колеги-музейника, який до повномасштабного вторгнення очолював сектор історії Української революції 1917–1921 років у НМІУ, а нині служить у складі добровольчого батальйону НГУ «Свобода». У видання увійшли статті Олександра Хоменка, які він написав за час роботи в музеї над виставковими, дослідницькими й просвітницькими проєктами. Кожна із цих статей сповнена роздумами про єдність, боротьбу, невивчені уроки минулого й пам’ять про тих людей, які творили українську незалежність у буремні роки національного відродження та визвольних змагань початку 20 століття. З-поміж іншого, ця книжка є черговим нагадуванням про те, якою важливою частиною колективу продовжують залишатися наші колеги, які після повномасштабного вторгнення приєднались до оборони української незалежності.

Окрему увагу на науково-методичній раді приділили концепції виставкового проєкту «Шлях героїв», що її презентував перший заступник генерального директора, кандидат історичних наук Богдан Патриляк. Виставка базується на колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук у Канаді – безцінному зібранні артефактів визвольної боротьби українців за свободу й незалежність у 20 столітті. Цим проєктом музей також вшановує пам’ять видатного борця за незалежність України Симона Петлюри, адже цього року минає сто років відтоді як Головний отаман Армії УНР та очільник Директорії загинув від рук московського агента. Нині українці гідно продовжують збройну боротьбу з тим самим ворогом, тому історія шляху героїчних попередників цього спротиву є надзвичайно актуальною.
Славетній добі української козацької держави були присвячені концепції таких виставок:

- Юрій Полідович ознайомив членів ради з концепцією виставки «Коштовний спадок Козацької України». Через персоналізацію знакових експонатів з колекції музею, що були вкладами в різні церкви та монастирі, виставка не лише розповідатиме про вишуканий художній стиль і техніки золотарства цієї доби, а й репрезентуватиме нематеріальний сенс артефактів, з їхнім духовним та символічним значенням;

- натомість виставковий проєкт «Україна – Земля козаків», що його презентував начальник відділу історії України 14–19 століть Владислав Безпалько, розкриє феномен козацької держави Гетьманщини в історії України. Україна здавна була частиною європейського культурного простору. Давні артефакти документи, зброя, символи влади, сакральні й коштовні речі 17–18 століть є яскравим матеріальним свідченням того, що мистецтво, політична та інтелектуальна культура козацької доби розвивалися в спільному європейському домі, а українська еліта завжди вважала себе його невід’ємною частиною.

Усі представлені видання та виставкові концепції отримали схвалення науково-методичної ради. Музей продовжує працювати над реалізацією цих ініціатив. Очікуйте незабаром на багато нових подій і стежте за офіційними анонсами!