22 лютого з нагоди завершення виставкового проєкту «Орінго. Мистецтво срібних історій» у Скарбниці Національного музею історії України відбулася зустріч професіоналів ювелірної справи, науковців музею, студентів профільних закладів освіти та багатьох інших поціновувачів красного мистецтва, яким не байдуже майбутнє ювелірної царини.
Протягом п’яти місяців експозиція розповідала відвідувачам свої срібні історії. Щомісяця у Скарбниці працівники музею організовували тематичні події, під час яких гості мали змогу ближче ознайомитися з ювелірними творами зі змістом, поговорити про історію ювелірства, видатних українців, книжки, а також дізнатися більше про таємниці ювелірних каменів і навіть потримати їх у руках.
Фінісаж виставки присвятили мріям, адже саме з мрій – великих чи маленьких ‒ народжується щось більше. «Срібна мрія» ‒ так присутні окреслили головну ідею недільної зустрічі, вкладаючи в ці слова свої сподівання на розвиток галузі. «Для нас була велика честь приймати вас в стінах нашого закладу. Мої  колеги-музейники вже як рідний сприйняли цей проєкт, і нам теж його не вистачатиме в такому форматі.  Ювелірне мистецтво ‒ це велика робота, яка має бути помітною. Віримо, що ваш професійний день офіційно відзначатиметься тоді ж, коли ми святкуємо День пекторалі», — сказала генеральна директорка музею Олена Земляна.
Кураторка виставки, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України Ірина Удовиченко натхненно розповіла про важливість мрій: «Добре мати мрію, добре мати ідею. Але водночас дуже важливо мати поруч людей, які підтримають. У мене після виставки 2022 року “Україна, яка бореться” була мрія зробити велику срібну виставку ‒ чисту, добру, насичену сенсами. Щоб тут можна було відпочити, відновитися, і помріяти, і подумати».
Цю мрію розділила засновниця та головна дизайнерка ювелірного дому «Орінго» Олена Маслова: «Срібна мрія ‒ це про те, щоб казати про себе світу. Це той випадок, коли співтворчість перетворюється в щось більше, ніж ми». Художниця детальніше розповіла про однойменний конкурс для аматорів, який проходить із 2013 року. Усі вироби, створені у межах конкурсу, мають свою історію. Одним із них є каблучка «Дві стіни», що яскраво ілюструє реальність життя в Україні. Ціла низка прикрас присвячена українським містам. Столиця у цій колекції представлена тепер і каблучкою «Київ. Скарбниця» із зображенням Ковнірівського корпусу на території Києво-Печерської лаври. Презентація цього нового ювелірного твору «Орінго» стала приємною несподіванкою для учасників заходу.
Під час другої частини зустрічі відбулася панельна дискусія «Ювелірне мистецтво: реальність і мрії», спікерами якої стали: гемолог, засновник ПП «Центурі» Юрій Курилюк; ювелірна редакторка, лекторка, незалежна оглядачка Ганна Горошко; кандидат мистецтвознавства Лілія Пасічник; кандидат мистецтвознавства Наталія Сапфірова; кандидат мистецтвознавства Софія Триколенко; ювеліриня, учасниця міжнародних виставок Тетяна Чорна; засновник і керівник ТОВ «Ливарна майстерня "Ярко"» Володимир Ярмусевич засновниця, головна ювеліриня та дизайнерка DARI jewelry Дарі Чернікова. Фахівці поділились аналітикою та власними спостереженнями щодо стану справ у галузі. Зокрема, йшлося про те, що українське ювелірне мистецтво пройшло шлях від відтворення загальносвітових тенденцій до більш самобутньої творчої школи, що характеризується прагненням до збереження людського досвіду. Залишається й чимало викликів, як-от відчутний дефіцит сучасних підручників.
Попри те, що формат заходу передбачав дискусійну панель, суперечливих питань майже не виникало. Навпаки, розмова відзначалася спільністю позицій та глибоким взаєморозумінням: учасники були одностайні в переконанні, що ювелірне мистецтво сьогодні є джерелом сили, надії та внутрішньої стійкості.

Фото Вікторії Сідорової, Національний музей історії України