У День Державного Герба України згадуємо історію одного з головних символів нашої держави.
Зображення тризуба здавна побутувало на українських теренах. У часи правління київського князя Володимира Святославича тризуб став державним символом Русі, який карбували на золотих та срібних монетах. 
Із постанням Української Народної Республіки її державним гербом затвердили тризуб. Автором проєктів герба УНР був український художник Василь Кричевський. 
У радянські часи тризуб став забороненим символом «українських буржуазних націоналістів». Як національний символ його продовжили використовувати у діаспорі, а також в українському підпіллі. Наприкінці 1980-х на перших проукраїнських акціях і заходах учасники використовували національну символіку, зокрема і саморобні тризуби.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Державний герб України» – синій щит із золотим тризубом. Проєкт розробила група українських геральдистів – Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький. Тризуб затвердили як Малий Герб України, вважаючи його головним елементом Великого Герба України.
Зображення Державного Герба України мають розміщувати на печатках органів державної влади й державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим дотриманням пропорцій зображення герба.

Представляємо тризуби із колекції Національного історичного музею України: від знаків перших князів Княжої Русі до сучасності.