Публічна зустріч з українськими полярниками антарктичної станції «Академік Вернадський»
8 лютого в Національному музеї історії України відбулася зустріч із українськими полярниками – учасниками перших експедицій до Антарктиди. Подію було присвячено знаковій даті: 30-річчю від початку діяльності української станції «Академік Вернадський». 6 лютого 1996 року Велика Британія офіційно передала Україні наукову станцію «Фарадей», що стало можливим завдяки наполегливій роботі українських дипломатів і науковців.
Захід об’єднав дослідників Антарктиди та відвідувачів музею для розмови про історію станції, наукові здобутки й життя на крижаному континенті. Модератор зустрічі, Антон Богдалов, нагадав, що у фондах музею зберігаються унікальні експонати, зокрема прапор, який підіймали на станції 6 лютого 1996 року.
До розмови долучилися відомі науковці та учасники перших експедицій: Світлана Краковська – кліматологиня, учасниця Другої української антарктичної експедиції, Володимир Бахмутов – геофізик, учасник Першої експедиції, та Роман Братчик – радіоінженер, який забезпечував зв’язок на станції протягом багатьох років.
Про стратегічне значення появи України в Антарктиді розповіла Світлана Краковська. Вона згадала складні 1990-ті роки, коли на тлі економічної скрути держава знайшла можливість підтримати науку, що дозволило Україні увійти до «елітного клубу» антарктичних держав.
«Ми змогли це місце отримати... Це ті країни, провідні країни світу, які формують не тільки міжнародну політику, й міжнародну науку», – наголосила Світлана Краковська. Вона також підкреслила роль полярників як народних дипломатів: «Коли на нашу станцію приходили іноземці... вони починали дивитися, як ми із цією наукою працюємо, і наступного разу це була вже данина поваги до нас, до нашої країни».
Окрему увагу приділили темі війни. Науковиця згадала ранок 24 лютого 2022 року, коли вона очолювала українську делегацію на засіданні IPCC. Тоді пані Світлана заявила світовій спільноті про прямий звʼязок між війною та кліматом. Вона також зазначила, що вплив війни на довкілля є колосальним: викиди від пожеж і бойових дій за останні роки можна порівняти з річними викидами чотирьох європейських країн – Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії.
Спогадами про історичну мить передачі станції поділився Роман Братчик. Він був у складі першої пʼятірки українців, які прибули на «Фарадей» ще в листопаді 1995 року для перейняття досвіду в британських колег.
«Британці до нас ставилися дуже приязно. В принципі, вони знали, що цю станцію мають передати, і якихось секретів не було. Вони передавали абсолютно все, що там було», – зазначив Роман Братчик.
Геофізик Володимир Бахмутов акцентував на важливості безперервних наукових спостережень, які тривають на станції з 1947 року, і на ролі станції як туристичного магніту, що відкриває Україну світові.
«Станція доносить світу інформацію, що така країна існує, що там працюють такі гарні хлопці і дівчата, що ми робимо такі наукові дослідження... У багатьох з туристів дійсно такі враження, і вони знають про нашу Україну. Це також важлива складова», – підкреслив Володимир Бахмутов.
Окрім обговорення серйозних наукових тем, гості розповіли про побут: традиційні суботні вечері в костюмах, гру в більярд, святкування «Мідвінтера» (середини зими) з купанням в океані.
Особливо зворушливим моментом зустрічі була активна участь дітей. Вони не лише уважно слухали розповіді полярників, а й ставили багато запитань: як стати полярником, у чому полягають особливості цієї роботи, що спонукало гостей обрати такий шлях. Окрему зацікавленість викликав тваринний світ Антарктиди – діти розпитували про пінгвінів, китів та умови життя на крижаному континенті.
Зустріч засвідчила, що станція «Академік Вернадський» залишається не лише науковим форпостом, а й символом внеску України в розуміння глобальних світових процесів.
Фото Вікторії Сидорової, Національний музей історії України.