Фонди Національного музею історії України поповнилося колекцією археологічних матеріалів ‒ 85 одиниць, що надійшли на постійне зберігання від Київської митниці  Держмитслужби України.
Археологічні предмети виявили у міжнародних поштових відправленнях та за результатами мистецтвознавчої експертизи визнали такими, що мають культурну цінність.

До колекції увійшли:

Посуд трипільської культури другої половини 5 тис. до н. е.

Бронзові прикраси підгірцевської культури  5–3 ст. до н. е. черняхівської культури 3 – початку 5 ст., київської культури 3–5 ст.

Бронзові прикраси, предмети язичницького та християнського культу доби Русі 10–13 ст.

Предмети торгівельного інвентарю та християнського культу Ранньомодерної та Модерної доби, знайдені на території України.

П’ять бронзових сокирок-амулетів доби Русі 11–12 ст. 

Сокирки значно доповнять колекцію аналогічних предметів музею. Одні дослідники вважають, що сокирки-амулети були присвячені богу Перуну, інші, що амулети є символом ініціації молодих воїнів. Їхні знахідки відомі як у чоловічих, так і в жіночих похованнях, відомі також і поодинокі знахідки на городищах і селищах. За попередніми підрахунками, тільки у межах сучасної України зараз відомо кілька сотень сокирок-амулетів, виготовлених із бронзи, заліза, свинцю, олов’янистих сплавів. До інших предметів язичницького культу доби Русі належать більш ніж двадцять бронзових орнаментованих підвісок-лунниць 10–13 ст. різних типів і зооморфна підвіска-коник 11–13 ст.

Християнський культ представлений бронзовими хрестиками та підвісками 11–13 ст. Дві бронзові іконки-підвіски із зображеннями Богоматері датуються 12–13 ст. Аналогії першій ‒ відомі зі знахідок іконки-підвіски 12 ст. на поселенні біля с. Витачів Київської обл. та іконки на території колишнього літописного граду Бозко ХІІ біля с. Городище Тернопільської обл., спаленого монголами в 1241 р. Аналогія другій іконці-підвісці із зображенням Богоматері Оранти відома серед знахідок 1985 р. на кам’яній вимостці на Другому Збруцькому (Крутилівському) святилищі біля с. Крутилів Тернопільської обл.  Срібна іконка-підвіска знаходилася разом із фрагментами глиняного посуду 12 – першої половини 13 ст.
 

Одним із найцікавіших і водночас найбільш суперечливих предметів у цій групі є посудина кулястих пропорцій на циліндричному порожнистому піддоні із чотирма вушками. Автентична керамічна частина становить понад дві п’ятих виробу – охоплює піддон і перехідну зону до тулуба, яка в одній ділянці сягає його максимального діаметра. Майже вся горішня частина посудини є сучасним гіпсовим доповненням, виконаним зі спробою відтворити вигляд, форму, розпис, технологічні способи виготовлення та сліди зношення оригіналу (загладжування поверхні, домішки в тісті, потертості, вибоїнки й лущення шару фарби тощо). З чотирьох вушок керамічним є лише одне, розташоване в нижній частині. Попри масштабні сучасні втручання, предмет містить автентичний компонент, що має аналогії поміж матеріалів культури Кукутень-Трипілля середнього етапу та потребує подальшого поглибленого дослідження.

Дякуємо митникам за професіоналізм і пильність задля збереження культурної спадщини України.