6 лютого 1996 р. стало датою початку функціонування першої вітчизняної антарктичної експедиції. Саме в цей день за символічний один фунт стерлінгів Велика Британія передала Україні свою станцію «Фарадей». На карті антарктичного материка з’явилася українська станція «Академік Вернадський». 

У 1992 р., після розпаду Радянського Союзу, росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі однієї із них. Упродовж лютого-серпня 1992 р. направлено ряд ініціативних листів вчених і спеціалістів, звернень установ і організацій до державних органів щодо необхідності відновлення та продовження Україною діяльності в Антарктиці.

3 липня 1992 р. Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України в дослідженнях Антарктики. У серпні 1992 р. Верховна Рада схвалила документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 р. утворено Центр антарктичних досліджень (згодом ‒ Український антарктичний центр)

У листопаді 1993 р. Велика Британія розповсюдила через свої посольства пропозицію про передачу станції одній із «неантарктичних» країн. У серпні 1994 р. було прийнято рішення передати станцію «Фарадей» Україні. 20 липня 1995 р. в Лондоні Посол України Сергій Комісаренко підписав міжурядову угоду.  Британці передали станцію разом з обладнанням, серед якого полярна реліквія ‒ спектрофотометр Добсона ‒ прилад для вимірювання озону, завдяки якому в 1980-х рр. була відкрита озонова діра над Антарктидою. Станція – це добре обладнана геофізична обсерваторія, де проводяться дослідження твердої землі (сейсміки, вікових змін магнітного поля), океану (припливи, досліди з біології та орнітології), нижньої атмосфери (метеорології, озонового шару), верхньої атмосфери та магнітосфери. Перша команда українських зимівників із 12 осіб почала роботу в Антарктиді у лютому 1996 р.