«Королями стають, а князями народжуються». Із панегірика.
2 лютого святкуємо 500 років від дня народження Василя-Костянтина Острозького (1526–1608) – видатного політичного, культурного та релігійного діяча, молодшого сина князя Костянтина Івановича Острозького, представника давнього багатого і впливового православного роду України 16 – початку 17 століття. Шануючи свого славетного батька, Василь із середини 1540-х років на його честь називав себе Костянтином. Він отримав добру освіту, вільно володів кількома мовами, розумівся на історії і богослов’ї, з 18-ти років брав участь у військових виправах і сутичках на степовому прикордонні. У 1550 році князь був призначений на уряд старости Володимирського та маршалка Волинського, у 1559 ‒ став воєводою Київським.

Від батька князь Василь-Костянтин успадкував величезні земельні маєтності на Волині та Київщині, через що його називали «некоронованим королем Русі».

Під час укладання Люблінської унії 1569 року і створення держави Речі Посполитої Василь-Костянтин Острозький на правах сенатора боронив інтереси населення українських земель.

За активного сприяння князя в Острозі у 1576 році розпочав діяти один із найдавніших навчальних закладів вищого типу на українських землях – Острозька школа (академія), у якій викладали відомі українські та грецькі вчені й богослови. Близько 1577 року в Острозі була заснована друкарня, в якій 1580-го вийшов друком
перший повний текст Біблії церковнослов'янською мовою – так звана Острозька Біблія.

Василь-Костянтин Острозький помер у Острозі 1608 року та був похований у крипті Богоявленської церкви поряд свого сина Олександра. Обидва поховання до нашого часу не збереглися.

Цікавий факт: 1898 року у замурованій ніші на хорах Успенського собору під час ремонтних робіт була виявлена золота медаль із рельєфним портретом Василя-Костянтина Острозького. Ця медаль вагою 35 грамів перебувала у складі великого скарбу і, на жаль, невдовзі після виявлення опинилася за межами України. Зображений на ній портрет князя Острозького дуже реалістичний. Найімовірніше, цю медаль після смерті князя виготовили на замовлення старшого сина Януша – єдиного з синів Василя Острозького, що пережив батька.

Також відомі кілька живописних портретів Василя-Костянтина (зберігаються у музеях Києва, Львова, Житомира та Острога), що є копіями з портрету 16 століття. У 1880-х роках цей портрет перебував у маєтку Сосновських у місті Новомалині та не зберігся до нашого часу.