Dulce et decorum pro patria mori!
Солодко і гарно вмерти за отчизну!

Ці знамениті слова з «Оди» давньоримського поета Горація були виголошені в промові голови Української Центральної Ради перед стінами парламенту в час прощання з Героями Крут 19 березня 1918 року.

Сьогодні ми згадуємо Бій під Крутами як подію, що назавжди увійшла в суспільну свідомість і стала символом відваги в боротьбі за українську державність. 

Хоча Бій під Крутами 29 січня (за іншими джерелами — 30 січня) 1918 року за своїми військово-технічними характеристиками не був чимось значним та не приніс фактичної перемоги на полі бою, українське суспільство сприйняло його як акт надзвичайного героїзму й самопожертви,  зберігши ці події в національній пам'яті.

Два поети відгукнулися на цей подвиг крутян: український та російський.

Павло Тичина називав їх новітніми святими, а от «рускій мір» в особі Алєксандра Вертінского дивувався: «Я не знаю, зачем и кому это нужно».