88 років із дня народження Вʼячеслава Чорновола
Український політик, дисидент, публіцист, правозахисник, народний депутат України, діяч руху опору проти зросійщення українського народу. Людина, яка була символом боротьби за незалежність України, одним з ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України. Другий голова Народного руху України (1992–1999), Герой України (2000, посмертно), кавалер ордена Ярослава Мудрого (V ступінь). Разом з іншими діячами В’ячеслав Чорновіл був зачинателем національно-визвольного руху шістдесятників і дисидентів в Україні.
Народився 1937 року в с. Єрки (нині – Черкаської області). 1955-го вступив на філологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка, з другого курсу перевівся на факультет журналістики.
4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом виступили проти незаконних арештів української інтелігенції. За це В’ячеслава Чорновола звільнили з роботи, а вдома у нього провели обшук.
Тричі увʼязнений за «антирадянську агітацію та пропаганду» (1967, 1972, 1980), В’ячеслав Чорновіл 1970 року заснував і був редактором підпільного часопису «Український вісник», на сторінках якого містилася інформація про порушення свободи слова та прав громадян, що їх мала гарантувати Конституція срср. У журналі висвітлювали питання про судові й позасудові репресії, становище українських політв’язнів та акції протестів. 1979 року В’ячеслав Чорновіл став членом Української Гельсінської групи.
Після повернення з ув’язнення дисидент активно займався громадсько-політичною діяльністю. 1990 року він переміг на виборах до Верховної Ради УРСР та Львівської облради. Пізніше головував у облраді. 1991 року був кандидатом у Президенти України, посівши друге місце за результатами виборів. Від часу створення Народного руху України (НРУ) у вересні 1989 року став членом цієї організації. З 1992-го – співголова, а з грудня того самого року – голова НРУ.
25 березня 1999 року загинув у автокатастрофі на шосе під Борисполем.
«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи... І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив» (Вʼячеслав Чорновіл).
У Національному музеї історії України триває виставка «Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди», одним з героїв якої є Вʼячеслав Чорновіл.
«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».
1. Пресконференція під час ІІІ Всеукраїнських зборів Руху. Співголови Народного Руху України – Іван Драч, Вʼячеслав Чорновіл, Михайло Горинь. 1990-ті рр.
2–3. Програма вечора памʼяті до вшанування 70-річчя від Дня народження Вʼячеслава Чорновола. 27 грудня 2007 р. Колекція МІСТ