17 листопада в Скарбниці Національного музею історії України відбулася щорічна конференція «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки». Це була 32-а зустріч в рамках «Музейних читань», започаткованих ще 1993 року.

В роботі конференції взяли участь 12 доповідачів з різних музейних, наукових та освітніх закладів Києва, Дніпра та Львова. Ще троє учасників заявили свої доповіді заочно: Леонід Бабенко з Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, Олександра Барбалат з Косівського державного інституту декоративного мистецтва і Сергій Луць з Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

На початку засідань з привітальним словом до учасників конференції звернулася генеральний директор Національного музею історії України Олена Земляна. «Для нас дуже важливо, що є послідовність у цьому напрямку, що зберігається зацікавленість до цієї події. Дякую, що ви вкладаєтеся в цей захід своїми знаннями й працями. Щиро вірю, що результати конференції будуть знакові для нашої подальшої діяльності. Дякую, що обрали цей напрямок і тримаєте цей вектор. Бажаю нових відкриттів!», – підтримала учасників пані Олена.

Завідувачка Скарбниці Національного музею історії України Наталя Панченко акцентувала у вітальному слові: «Символічно, що ми відкриваємо конференцію наступного дня після Міжнародного дня всесвітньої спадщини (16 листопада. – Ред.). Всі ми зберігаємо цю культурну спадщину, і завдяки науковцям ці артефакти набувають голосу, розповідають свої історії та історії людей, які жили в далекі епохи. Тому подякуємо людям, які транслюють ці історії, подякуємо широкому загалу, який ними цікавиться, а головне – подякуємо Збройним Силам України, які з кров’ю виборюють право на те, щоб ми зберігали нашу культурну спадщину».

У якості пленарної доповіді було представлено розповідь Олексія Савченка, заступника генерального директора з наукової роботи, кандидата історичних наук, про нещодавнє відрядження до м. Острог (Рівненська область). Метою поїздки було налагодження співпраці з колегами з Музею книги і друкарства Державного історико-культурного заповідника м. Острога з дослідження історії та культури острозьких татар – спільноти, що з другої половини 15 ст. проживала у м. Острог та приймала участь в обороні краю, його культурному та суспільному житті.

Далі конференція продовжила роботу за трьома головними тематичними рубриками.

Перша з них була присвячена дослідженню археологічних пам'яток.

У спільній доповіді Юрія Полідовича і Євгенії Величко (НМІУ) було проаналізовано зображення зайців скіфського часу на предметах з колекції Скарбниці Національного музею історії України. Основну увагу доповідачі приділили хронологічній позиції зображень, їх класифікації та особливостях вжитку та побутування.

Дмитро Каравайко (Інститут археології НАН України, кандидат історичних наук) у свої доповіді зосередився на унікальній знахідці – бронзовій шпильці, що походить з поселення Волинцеве–Стан в Посейм’ї (Сумська обл.). Жвавий інтерес слухачів викликало обговорення образу істоти, фігурку якої розміщено на верхівці шпильки.

Ярослав Володарець-Урбанович (Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук) проаналізував розповсюдження та датування візантійських пряжок типу «Гатер», знахідки яких походять і з відомого Пастирського городища (Черкаська обл.).

 Дослідженню пам’яток ювелірного мистецтва 16–20 століть було присвячено 6 доповідей.

 Олена Сергій (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») розповіла про напрестольний хрест, на якому викарбувано герб митрополита всія Русі, Київського і Галицького Петра Могили, з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (17 століття). Ще один герб пов’язує пам’ятку з Віленським православним братством.

Наталія Ташлай (Національний художній музей України) присвятила доповідь двом хрестам-енколпіонам із зібрання Національного художнього музею України. Один з них, імовірно, роботи київських майстрів, датується часами княжої Русі, а інший, що має характерні новгородсько-московські риси – 14-16 століттями.

Оксана Терещук (Скарбниця НМІУ) у доповіді виокремила деякі характерні елементи структури оформлення окладів Євангелія 17-18 століття. Джерельною базою дослідження слугували Євангелія, переважно представлені в постійній експозиції Скарбниці НМІУ.

Спільна доповідь Світлани Березової і Юрія Полідовича (НМІУ) була присвячена поглибленій атрибуції потира, який, згідно вкладного напису походить з Миколаївської церкви села Сваркове, що на Глухівщині. Його було виготовлено 1792 року за ініціативи місцевого священика Ємеляна Болбінського та, ймовірно, за сприяння власників села – подружжя Михайла Яковича і Анастасії Петрівни Марковичів / Маркевичів.

Тарас Рак (Львівський історичний музей) дуже емоційно розповів про сокири індо-іранського регіону зі збірки Львівського історичного музею. Основний акцент було зроблено на використанні техніки таушування – інкрустації коштовним металом по металевій основі.

Наталія Степаненко (Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького) представила дуже цікаву колекцію срібних портсигарів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. із зібрання музею. Один з найдавніших експонатів є унікальними, оскільки демонструє використання в якості запальнички трутовий гніт.

Олена Попельницька, кандидат історичних наук, і Олена Шевченко (НМІУ) присвятили доповідь «подвійним кубкам» «Doppelbecher», що походять із зібрання Богдана та Варвари Ханенків, а нині перебувають у колекції Національного музею історії України. Особливістю кубків є використання двосторонніх пам'ятних медалей, викарбуваних з нагоди весілля шведського короля короля Густава II Адольфа з династії Ваза та німецької принцеси Марії-Елеонори Бранденбурзької, що відбулося 1620 року.

Третя група доповідей традиційно була присвячена сучасному ювелірному мистецтву.

Наталія Сапфірова, кандидат мистецтвознавства (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) розповіла про використання гліптики (різьблених каменів) в прикрасах українськими ювелірами кінця ХХ – початку ХХІ століття і просто зачарувала учасників конференцію красою та майстерністю виробів.

Спільна доповідь Софії Триколенко, кандидата мистецтвознавства, та Елліни Триколенко (Академія Dressofcourse) була присвячена актуальній темі рефлексії українських ювелірів на війну. Цього разу були представлені вироби відомої майстрині Тетяни Чорної, яка вже не один раз брала участь у виставках, що проходили в Скарбниці НМІУ.

Фінальним яскравим акордом конференції стала доповідь Ірини Удовиченко (Скарбниця НМІУ) про творчість головної дизайнерки ЮД «Орінго» Олени Маслової (м. Харків). Доповідь проходила в залах музею, де зараз експонується виставка «Орінго. Мистецтво срібних історії».

Конференція проходила в дружній та теплій атмосфері. І навіть вимкнення світла не стали на заваді, оскільки цього року ми вже були повністю готові до цього завдяки гуманітарній допомозі Ukraine Art Aid Center.