143 роки тому, 30 жовтня 1882-го в селі Романівці (Тернопільська область) народився видатний український художник-монументаліст, живописець, графік, сценограф, реставратор, педагог Михайло Львович Бойчук (1882–1937). З погляду 21 століття він видається одним з найталановитіших і найздібніших митців в історії українського живопису.

1917 року Михайло Бойчук став одним із засновників і професорів Української академії мистецтв, підготував плеяду учнів. Тимофій Бойчук, Кирило Гвоздик, Антоніна Іванова, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Мизін, Василь Седляр, Микола Рокицький, Онуфрій Бізюков, Віра Бура-Мацапура втілювали в життя творчі ідеї свого наставника в кераміці, тканині, книжковій графіці тощо. Наприкінці 1925 року в Києві Михайло Бойчук заснував Асоціацію революційного мистецтва України (АРМУ). Бойчукісти прагнули до національної своєрідності українського мистецтва. Ці ідейно-художні принципи не вкладалися в канонізовані рамки «радянського мистецтва», викликали з боку «войовничих соціалістів» звинувачення в спотворенні образів радянських людей, соціалістичної дійсності. У період масових політичних репресій 1930-х років у СРСР митця, як і більшість його учнів, репресували.

У фондах Національного музею історії України зберігається твір Михайла Бойчука – плакат «Шевченківське свято» (1920). Саме того року в Києві відбулася літературно-художня виставка, присвячена пам’яті видатного українського письменника Тараса Шевченка (1814–1861). До цієї події художник і створив плакат «Шевченківське свято». Фраза з вірша поета, яку Михайло Бойчук виніс як заклик на прапорі: «Поховайте та вставайте! Кайдани порвіте! І вражою злою кров’ю землю окропіте!», була актуальна для багатьох поколінь українців. Актуальна вона й нині, у 21 столітті, адже із 2014 року росія анексувала Крим і вела бойові дії на Донеччині та Луганщині, а з 24 лютого 1922 року розпочала повномасштабну війну проти нашої держави.