78 років тому, з 21 по 26 жовтня 1947 р., МГБ УРСР за допомогою радянського партійного активу провів найбільш масову повоєнну операцію з депортації українців із західної України до Сибіру. 

Головною метою операції з примусового виселення українців було знищення українського визвольного руху, позбавлення його масової підтримки з боку українського населення. 

Загалом протягом шести днів з Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської (Івано-Франківської), Тернопільської та Чернівецької областей було насильно вивезено до Сибіру та Казахстану 26332 сім'ї – 77791 особу. 

Треба зазначити, що депортації продовжилися і в наступні кілька років, як буденна чекістська робота. Вони були менш масовими, і не проводилися, як окремі операції. Згідно з вцілілими документами МГБ УРСР, із західноукраїнських областей у 1948–1952 роках було депортовано ще 22308 родин (80209 осіб). 

Нині триває війна росії проти України. Немало мешканців окупованих росіянами територій Південної та Східної України були, починаючи з 2014 р., насильно вивезені до Росії, враховуючи тисячі дітей.  Історія операції «Запад» засвідчує, наскільки небезпечними для українського народу можуть бути імперські плани Москви. Для уникнення повторення подібних спецоперацій в майбутньому українцям необхідно продовжувати курс на євроінтеграцію та вступ до НАТО. Це стане можливими лише після перемоги над російськими агресорами та забезпечення надійних міжнародних гарантій довготривалого миру. 

У фондах Національного музею історії України збереглася пропагандистська листівка українських підпільників «До неволі та рабства». Малюнок зображує атмосферу жаху і насильства, які панували під час вивезення чекістами українських родин на заслання. Листівка була віднайдена в одному з повстанських архівів, закопаних у металевих бідонах в Тернопільській області на початку 1950-х рр., і в 2015 р. була передана на постійне зберігання до Національного музею історії України.