Сьогодні 35-та річниця підняття синьо-жовтого прапора на Хрещатику біля будівлі Київради.

Проведення політики перебудови призвело до змін політичної системи та спричинило появу значної кількості громадських формувань, суттєво вплинувши на характер виборів. Так, 4 березня 1990 року відбулися перші наближені до демократичних вибори народних депутатів Української РСР, на яких 111 місць у парламенті отримав демократичний блок, створивши групу «Народна рада». Блок набрав більшість голосів у Київській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській областях. Хоча вибори й не привели до повної перемоги демократії, вони мали велике значення, адже було порушено монополію комуністичної партії на владу.

Одночасно з виборами до Верховної Ради відбулися вибори до місцевих рад, які засвідчили переконливу перемогу демократичного блоку в західних областях, Києві й інших містах. Над органами місцевих рад замайоріли синьо-жовті прапори.

Президія Київради 24 липня 1990 року мала своїм рішенням остаточно затвердити в Києві синьо-жовтий прапор та тризуб як національну символіку.

До події готувалися завчасно. Представники демократичних рухів заздалегідь пошили синьо-жовтий стяг, який напередодні привезли до Києва із заходу України. У першій половині дня на території Софійського собору прапор освятили представники Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив єпископ УПЦ Володимир (Романюк). Багатотисячний натовп, який зібрався біля стін собору, підхопивши прапор рушив до будівлі Київської міської ради народних депутатів, де відбувалося засідання президії під головуванням Олександра Мосіюка. О 18:30 Президія Київради ухвалила протокольне рішення про українську національну символіку в Києві. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла Україна» синьо-жовтий стяг підняли біля будівлі на другій щоглі.

У листопаді 1990 року історичний прапор було замінено на новий та передано до Національного музею історії України. Побачити унікальний стяг можна на виставці «Прапори Незалежності» на другому поверсі НМІУ.

Текст: Олександр Лук'янов, старший науковий співробітник Національного музею історії України.

Фото: Цікаво, що одну зі світлин, якими проілюстровано цей допис, зробив наш колега-музейник Юрій Єжель – учасник згаданих подій. На той час йому було 17 років.