329 років тому, 17 червня 1696 р., помер король Речі Посполитої Ян III Собеський, який у 1683 р. у битві під Віднем очолив об’єднане 67-тисячне польсько-австрійсько-німецько-литовсько-українське військо, яке воювало проти армії Османської імперії та отримало перемогу. Підсумком битви стало зняття турецької облоги Відня.

Ян Собеський народився в Олеську (нині – однойменне селище Буської міської територіальної громади Львівської області) у замку, власником якого на той час був магнат Іван Данилович – дід Яна Собеського по матері. Дитячі роки Яна Собеського минули у місті Жовква на Львівщині. З 1678 р. Жовківський замок був резиденцією Яна III Собеського.

У Національному музеї історії України зберігається турецьке парадне сідло 17 ст., яке, за переказами, має відношення до битви під Віднем 1683 р. та до особи короля Яна Собеського.

У 19 ст. цей історичний раритет перебував у власності польського колекціонера Яна Станіслава Замойського, прапрадід якого, люблінський воєвода Мартин Замойський, у 1683 р. очолював коронний кавалерійський підрозділ у битві під Віднем. 

У 1946 р. означене сідло до Київського державного історичного музею (попередника Національного музею історії України) передав Львівський історичний музей (далі – ЛІМ). Обставини надходження цього сідла у 1913 р. до Національного музею імені короля Яна III у Львові (попередника ЛІМ) дослідив Мирослав Побережний. 

Відповідно до інформації, виявленої ним, у 1912 р. це сідло для Національного музею імені короля Яна III у Львові на віденському аукціоні Доротеум придбав Тадеуш Рутовський, віце-президент міста Львова. На цьому аукціоні розпродавалось історико-мистецьке зібрання графа Яна Станіслава Замойського, яке на той час зберігалось у моравському замку Феттау (нині – замок Бітов у Чеській Республіці). У каталозі аукціону 1912 р. сідло, про яке йде мова, було зазначене як «Турецьке сідло з позолоченим металевим окуттям, багато гравійованим східним орнаментом, срібним та золотим гаптуванням по червоному оксамиту. За переказами, належало королю Собеському та походить з битви з турками під Віднем 1683 року».

Чи був Ян ІІІ Собеський власником цього сідла, точно невідомо: прізвище польського короля у аукціонному каталозі могли використати, щоб збільшити вартість цієї історичної реліквії. Проте не можна заперечувати, що згадане сідло може бути трофеєм, у 1683 р. захопленим польським військом у битві під Віднем, учасниками якої був Мартин Замойський та Ян ІІІ Собеський. 

Сідло є взірцем одного з найпоширеніших типів традиційних парадних турецьких сідел, які виготовляли майстерні Стамбулу та Трапезунду. Його основою є міцний пружний і водночас доволі легкий дерев’яний каркас: передня та задня луки, з’єднані двома бічними полицями та верхньою перемичкою. Сидіння сідла має плавний вигин між відхиленою високою передньою та низькою задньою луками. Висока загострена передня лука сідла є майже перпендикулярною до горизонтальної поверхні сідлу. Така форма дозволяла вішати на передню луку ударну зброю (буздиган), пута (аркан) чи сідельну сумку. Півкругла низька та широка задня лука плавно відігнута. Така форма луки дозволяла вершнику вільно обертати корпус на всі боки, стріляючи з лука чи користуючись під час бою шаблею. Дерев’яний сідельний каркас сідла обшитий тонкою сап’яновою шкірою. Обидві луки та кінці сідельних полиць обтягнені позолоченим металевим листом із тисненим рослинно-геометричним орнаментом. Сідельні підпруги шкіряні, стремена відсутні. Сидіння та бічні крила сідла (що захищали ноги вершника від тертя ременем стремена) обтягнено червоним гаптованим оксамитом та обшито по краю металевим золотавим позументом. Гаптування по оксамиту сідла виконане металевими золотавими та сріблястими нитками: це традиційний турецький орнаментальний мотив – квіти у вазоні.