5 червня 2025 року виповнюється 100 років від дня народження політичного й громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка. Він народився в селі Русів тодішньої Польської Республіки, а нині це село в Івано-Франківській області.

У 16 років Микола вступив до лав Організації українських націоналістів, почавши власний шлях боротьби за українську державність. 1944‑го, емігрувавши в Німеччину, вступив до Української національної армії генерала Павла Шандрука.

Живучи в Канаді, відігравав важливу роль для діяльності ОУН та УНР в екзилі в 1960–1980‑х роках. Протягом цього часу Микола Плав’юк вступив до Проводу українських націоналістів, очоливши його 1979-го, неодноразово їздив до країн Європи, Південної та Північної Америк, зустрічаючись із представниками української діаспори, проводячи інформаційно-просвітницьку й організаційну роботи. А 1989 року Українська Національна Рада обрала його спершу на посаду віцепрезидента, а згодом — Президента УНР в екзилі.

22 серпня 1992 року Микола Плав’юк урочисто передав повноваження Державного Центру УНР першому Президенту незалежної України Леоніду Кравчуку.

2012 року, після смерті Миколи Плав’юка, значна частина предметів, що йому належали, потрапила до Фундації імені Олега Ольжича в Києві, а звідти — до колекції Національного музею історії України. Серед означених предметів — документи, фотографії та особисті речі останнього Президента УНР в екзилі. Частину цих експонатів ви можете побачити на мінівиставці, приуроченій до 100-річчя останнього Президента УНР в екзилі.