23 травня 1938 року внаслідок теракту в Роттердамі загинув голова Проводу ОУН – полковник Євген Коновалець. У національній пам’яті зберігалася також інша трагічна подія – убивство 22 травня 1926 року в Парижі Голови Директорії УНР Симона Петлюра. Ці дві події об’єднали та почали вшановувати як День Героїв. Зрозуміло, що відзначати такий день українці могли лише у вільному світі, а не в совєтській Україні.

Євген Коновалець (1891–1938) – державний, військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових стрільців, керівник Української військової організації, засновник і перший голова Організації українських націоналістів (1929–1938), один з ідеологів українського націоналізму. Відповідно до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті України», Є. Коновалець визнаний борцем за незалежність України.

Отож, понеділок 23 травня 1938 року, 12 година 13 хвилин. Роттердам, що жив розміреним життям законослухняних міщан, раптом струсонуло вибухом, який пролунав у самому центрі на головній вулиці, поряд із респектабельними готелями й ресторанами, крамницями, неподалік міської ратуші. Це було завершення кількарічної спецоперації совєтських спецслужб із ліквідації «ворога народу», а насправді борця з більшовицькою окупацією України Євгена Коновальця.

За кілька днів полковника поховали на міському кладовищі, наголошуючи, що це тимчасова могила, бо настане час, і прах Героя повернеться в рідну землю.

Оточенню Є. Коновальця вдалося зберегти деякі його особисті речі, рукописи, листи тощо. А також зібрати тогочасні газети з різних країн, які висвітлювали роттердамську трагедію.

Врешті-решт, уже в час незалежності більшість речей Є. Коновальця завдяки останньому президенту УНР в еміграції та голові ОУН Миколі Плав’юку було передано до Національного музею історії України.

Ось деякі з них.