16 квітня виповнюється 162 роки з дня народження Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна (1863–1920) – засновника першого в Україні заповідника «Асканія-Нова» (нині – Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна).

Історія Асканії-Нова почалася у 1828 р., коли герцог Фердинанд Ангальт-Кетенський з династії Асканіїв, колишній генерал-губернатор Сілезії, придбав у степах Херсонщини 48 тис. десятин землі, на яких заснував сільськогосподарську колонію. До новоствореної колонії прибуло майже 120 німецьких колоністів (сільськогосподарських робітників та ремісників) разом із вівцями, козами, коровами, кіньми та вівчарськими собаками. У 1832 р. ця колонія отримала назву Асканія-Нова. Після смерті власника маєток Асканія-Нова у 1856 р. придбав німецький колоніст Фрідріх Фейн, предки якого мешкали у Мелітопольському повіті на Півдні України з 1810 року. Зять Фрідріха Фейна – Йоганн Фальц – отримав дозвіл на носіння прізвища Фальц-Фейн, яке успадкували його нащадки. 

Одним із цих нащадків був Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863–1920), випускник Дерптського університету, де він вивчав природничі науки. Під час навчання Фрідріх Фальц-Фейн знайомився з діяльністю найкращих європейських зоопарків, зокрема Берлінського – найстарішого і найвідомішого у Німеччині. З дитинства цікавлячись ботанікою та зоологією, своє господарювання в успадкованому маєтку Асканія-Нова Фрідріх Фальц-Фейн у 1889 р. почав зі збереження цілинної ділянки таврійського степу, де у природному середовищі мешкали сайгаки, косулі, олені та інші тварини. 

Закладання в маєтку Асканія-Нова артезіанської свердловини забезпечило достатню кількість води для зрошення і це дозволило Фрідріху Фальц-Фейну у 1897 р. насадити серед степу сад, закласти парк та спорудити ставки. У ландшафтному дендропарку на площі 28 га висадили 220 видів листяних і хвойних порід дерев та поселили співочих птахів. У 1898 р. було створено природничий музей, у 1899 та 1902 роках у Асканійському зоопарку почали розводити диких коней Пржевальського та зубрів, привезених з Монголії та Біловезької пущі. На початку ХХ ст. у вольєрах зоосаду утримували 58 видів тварин та 154 види птахів. У 1900-х – 1910-х рр. у Асканії-Нова працювали відомі вчені – біолог Ілля Іванов та зоолог Олександр Браунер, які вивчали флору та фауну таврійського степу, проводили наукові дослідження із захисту рослин та схрещуванню тварин тощо. Незмінними помічниками в наукових дослідженнях Фрідріха Фальц-Фейна були Г. Ріберген – орнітолог, куратор природничого музею та Климентій Сіянко – натураліст-самоук, який керував роботою зоопарку. 

У 1917 р. Фрідріх Фальц-Фейн залишив свій маєток Асканія-Нова та наступного року виїхав до Берліну, де у 1920 р. помер від серцевого нападу. Створений ним заповідник продовжував існувати як націоналізований. У 1984 р. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) включила заповідник Асканія-Нова до міжнародної мережі біосферних резерватів. Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. заповіднику надано статус біосферного заповідника, а постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. визначено назву «Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна».

Заповідник дуже постраждав під час повномасштабного вторгнення рф. Як повідомляє його офіційний сайт, 20 березня 2023 р. окупаційна адміністрація встановила фактичний контроль над заповідником. До цього часу, попри окупацію території, відсутність поточних видатків, цілком порушену транспортну логістику та критичну масу організаційних проблем, установа функціонувала в українському форматі та здійснювала передбачені види і обсяги робіт. За рахунок благодійних надходжень з підконтрольної території України, країн ЄС та США, були покриті усі нагальні потреби і поточні витрати для виконання поточних робіт та охорони природних екосистем, життєзабезпечення та обслуговування зоопарку і дендропарку. Попри всі труднощі, співробітники заповідника вірять у перемогу та готуються до повернення Асканії-Нова під контроль України (джерело: https://askania-nova-zapovidnik.gov.ua/). 

У Національному музеї історії України зберігається меморіальний дорожній набір для картярської гри у бридж, який належав родині Фальц-Фейнів. Цей набір, виготовлений у середині ХІХ ст., складається з 12-ти бронзових предметів, що зберігаються у спеціальній валізі: 4-х підсвічників, 4-х щіточок для витирання крейди та 4-х тримачів для крейди, якою на сукні картярського стола четверо гравців робили записи. 

Цю історичну реліквію до Державного історичного музею Української РСР (нині – Національний музей історії України) у липні 1985 р. передав Ростислав Білодід – начальник Управління міжнародних зв’язків Академії наук Української РСР. В свою чергу Українській Академії наук цю меморіальну річ подарував племінник Фрідріха Фальц-Фейна – барон Едуард Олександрович Фальц-Фейн, який у 1982 р. на запрошення АН Української РСР приїхав до Києва. Едуард Фальц-Фейн (1912 – 2018) народився на Херсонщині у одному з маєтків Фальц-Фейнів – селі Гаврилівка, розташованому неподалік Асканії-Нова. З 1936 р. Едуард Фальц-Фейн мешкав у Ліхтенштейні, де спорудив віллу, яку назвав «Асканія-Нова». Колишній спортсмен і спортивний журналіст та голова Олімпійського комітету Ліхтенштейну, Едуард Фальц-Фейн у 1980 р. під час свого візиту до СРСР (з нагоди проведення XXII-х Літніх Олімпійських ігор) зміг відвідати Асканію-Нову, де пройшло його дитинство. Вдруге до Асканії-Нова Едуард Фаль-Фейн приїхав у 1982 р. під час свого візиту на запрошення Академії наук Української РСР. 31 липня 2005 р. Едуард Фальц-Фейн передав Державному архіву Херсонської області документи родинного архіву Фальц-Фейнів, найбільш ранні з яких датовані 1829 роком. У 2009 р. Едуард Фальц-Фейн подарував заповіднику Асканія-Нова бронзовий пам’ятник його засновника – Фрідріха Фальц-Фейна. За внесок у збереження української історичної та культурної спадщини та зміцнення міжнародного авторитету України, багаторічну плідну благодійницьку діяльність, популяризацію історичної спадщини і сучасних досягнень України, активне сприяння розвитку «Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна» Едуард Фальц-Фейн у 1998 – 2012 рр. був нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого IV та V ст., Орденом «За заслуги» I та ІІ ст., іншими нагородами та відзнаками Незалежної України.