Скарбницю НМІУ відвідали представниці Асоціації подружжів українських дипломатів і Центру публічної дипломатії Дипломатичної академії України
Представниці Асоціації подружжів українських дипломатів, Медіацентру Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв і Центру публічної дипломатії Дипломатичної академії України, який очолює пані Тетяна Сибіга, завітали до Скарбниці Національного музею історії України, щоб зануритися в світ живої культурної спадщини кримських татар – корінного народу України.
Провідний науковий співробітник Скарбниці та кандидат історичних наук Олексій Савченко провів для гостей кураторську екскурсію виставкою «Cпадщина. Miras. The Heritage». Мета цієї виставки – показати культуру кримських татар як живе явище з безперервними традиціями, які досі впливають на цінності суспільства, є частиною повсякдення, політичної культури та взаємин із навколишнім світом і людьми.
Після екскурсії Олексій Савченко і співкураторка виставки, голова громадської організації «Алєм» Есма Аджієва провели майстер-клас, на якому розповіли про кримськотатарську кавову традицію як елемент нематеріальної культурної спадщини. Гості й самі попрактикувалися готувати каву так, як це роблять у родинах кримських татар, а також дізналися про місце кавової традиції в людських стосунках.
Нагадаємо, що ГО «Алєм» та Олексій Савченко разом працювали над створенням облікової картки кавової традиції кримських татар до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Іноді колегам доводиться чути питання, чим відрізняється рецептура кримськотатарської кави від іншої. Олексій Савченко підкреслює: «У цьому питанні закладено неправильне бачення. Бо суть насамперед полягає не в інгредієнтах, а в соціальному контексті: який ритуал супроводжував споживання кави, яке значення ця традиція мала і має для спільноти, яке місце ця культурна практика посідає в середовищі носіїв культури».
Кавова культура почала формуватися в Криму з другої половині 16 століття. За часів Кримського ханату цей напій став частиною дипломатичного етикету, палацової культури та соціальних комунікацій у кав’ярнях, що відігравали роль суспільних осередків. Ба більше, за кілька століть у кримських татар сформувалася самобутня кавова традиція, яка допомагає підтримувати родинні та дружні зв’язки.
Есма Аджієва розповіла про різні види кримськотатарської кави: «Хошкельди кавесі, або ж вітальну каву готують з нагоди візиту гостей. Її подачу на стіл супроводжують душевною розмовою. Саба кавесі – ранкова кава в сімейному колі. Ця традиція збирає за одним столом кілька поколінь родини, що дає можливість поцікавитися здоров’ям одне одного та скласти плани на день. Підсумком насиченого дня є акшам кавесі – вечірня кава в колі друзів чи рідних. Святкова кава байрам кавесі – це нагода виявити повагу до рідних під час важливих релігійних свят Курбан байрам і Ораза байрам. Молодь приходить до старших людей з привітаннями і побажаннями здоров’я, а ті частують кавою та солодощами. Зміцнити нові родинні стосунки допомагає келін кавесі, або кава від нареченої. Дівчина готує її після весілля, коли вітає в спільному домі гостей у новому для себе соціальному статусі. Також існує козайдин кавесі – кава з нагоди радісної звістки. Нею пригощають близьких і друзів, з якими хочуть поділитися хорошими новинами. Ця кава дає змогу подякувати одне одному за підтримку, розділити радість чи проявити солідарність».
Ми тішимося, що все більше людей цікавляться спадщиною корінних народів України. Тому запрошуємо відвідати виставку «Cпадщина. Miras. The Heritage», щоб дізнатися більше про сенси, які нас об’єднують.