Цього року в березні, 4 і 10 числа відповідно, відзначаємо 210 років від дня народження композитора Михайла Вербицького та 160 років з дня першого виконання сучасного Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна» в місті Перемишль.

Михайло Вербицький народився в селі Явірник-Руський неподалік від Перемишля в родині греко-католицького священника. Початкову освіту здобув у Перемишлі — в шестикласній єзуїтській гімназії, де також навчався музиці у диригента й композитора Алоїза Нанке та співав у хорі при перемишльській кафедрі греко-католицької церкви. Вищу освіту здобув у Львівській греко-католицькій духовній семінарії.

Михайло Вербицький є автором ряду церковних та світський хорових творів, увертюр, симфоній та основоположником гітарної музики та гітарної літератури в Галичині. У 1863 році він написав музику на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» (вірш був написаний і опублікований того ж року). Вірш став настільки популярним серед галичан, що багато хто з них помилково приписував його авторство Тарасові Шевченку. На це була вагома причина, адже перше його музичне виконання відбулося в перемишльській залі «Під Провидінням» як завершальний номер концерту, присвяченого першій річниці від смерті Кобзаря.

Наступні відомі офіційні виконання пісні «Ще не вмерла Україна» в 19 столітті відбулися в 1867 році під час новорічного прийому австрійських урядовців та в 1891 році під час відкриття чеської Краєвої виставки у Празі.

Ця пісня лунала серед учасників мітингів та маніфестацій після проголошення Української Центральної Ради в березні 1917 року, а 22 січня 1918 року Уряд Української Народної Республіки затвердив її Державним Гімном. Через рік, 21 січня 1919 року, під час підписання Акта Злуки, цей гімн зазвучав у виконанні оркестру.

Після втрати Україною незалежності «Ще не вмерла Україна» стає гімном Карпатської України (затверджений 15 березня 1939 року і виконаний як Державний Гімн 30 червня 1941 року у Львові під час проголошення Акта відновлення Української Держави).

Після тривалої перерви національний гімн прозвучав зі сцени фестивалю «Червона рута» 24 вересня 1989 року, а 24 серпня 1991 року після проголошення незалежності України його разом заспівали присутні в залі Верховної Ради.

15 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила його як Державний Гімн України.

В колекції Національного музею історії України міститься копія Закону Верховної Ради про затвердження Державного Гімну України, що була офіційно передана до музею.

25 лютого 2022 року російські військові окупували село Ягідне на Чернігівщині, де влаштували справжній терор для місцевих жителів. Людей більше місяця тримали в підвалі загальноосвітньої школи. В тісному приміщенні площею 197 кв. м. утримували 350 осіб. Через погані санітарні умови: нестачу кисню, води та їжі, загинуло 10 людей; ще 7 було розстріляно. На стінах підвалу люди писали імена тих, хто не вижив, вели календар, а також хтось із ув’язнених записав слова Гімну України. (На ілюстрації — фото стіни підвалу, зроблене старшим науковим співробітником музею Олександром Лук’яновим під час поїздки в село Ягідне).