У музеї відкрилась мінівиставка, приурочена до Дня спротиву Криму російській окупації
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв в робочому кабінеті. Україна, Бахчисарай, травень 2001 р.
У вітринах – речі двох діячів, чиє життя пов’язане із захистом культурної та політичної ідентичності кримських татар: Мустафи Джемілєва й Мамута Чурлу.
Мустафа Джемілєв – політичний та громадський діяч, правозахисник, дисидент, активний борець за повернення кримських татар до Криму після їх депортації 1944 року. За свої погляди й боротьбу за право кримських татар на повернення до Криму діяч відбув 15 років ув’язнення та перебував під постійним наглядом каральних органів. Був редактором нелегального «Інформаційного бюлетеня ініціативної групи кримських татар імені Муси Мамута», за що отримав останнє ув’язнення в лютому 1984 року. У травні 1989-го Мустафу Джемілєва обрали головою щойно створеної Організації кримськотатарського національного руху. Того самого року діяч із родиною повернувся до Криму й оселився в Бахчисараї. 6 червня 1991 року національним з’їздом кримськотатарського народу – Курултаєм, обраний головою Меджлісу, представницького органу кримськотатарської спільноти в органах влади Криму й України. Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров стали першими представниками кримських татар, яких обрали до українського парламенту 1998 року. Після анексії Криму росією Мустафа Джемілєв активно виступав проти окупації, брав участь у міжнародних перемовинах щодо звільнення Криму.
З поверненням кримських татар до Криму розпочалося й відродження кримськотатарської культури, мови, літератури. Майже втрачені знання та традиції по крихтах збирали й досліджували майстри, ділилися ними зі своїми учнями.
Одним з таких майстрів був заслужений художник України, кераміст, мистецтвознавець Мамут Чурлу. Народився 1 березня 1946 року в Узбекистані в родині депортованих кримських татар. 1970-го закінчив Новосибірську державну консерваторію ім. Глінки за спеціальністю «музикознавець». 1980 року здобув освіту у Ферганському училищі мистецтв за спеціальністю «художнє оформлення». У цей час почав створювати гобелени, 1987-го звернувся до живопису. У 1983–1986 роках викладав композицію студентам відділення художнього оформлення Фергинського училища. У 1983 та 1988 роках – учасник симпозіумів ЮНЕСКО з килимарства. 1987 року Мамут Чурлу вперше відвідав Крим, який вразив митця красою своєї природи. 1989 року переїхав до Криму, де займався відродженням мистецтва і традицій кримськотатарського килимарства та кримськотатарського стилю керамічних виробів. Створив творчу групу національних художників «Чатир-Даг». Разом з іншими майстрами декоративно-прикладного мистецтва Мамут Чурлу вивчав символіку кримськотатарського орнаменту орьнек. Орнамент широко використовували у вишивці, ткацтві, гончарстві, архітектурі, ювелірному мистецтві, карбуванні. Орьнек і знання про нього 2021 року внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, який веде ЮНЕСКО. Митець реалізував програму відродження ткацтва кримськотатарських килимів, навчаючи учасників орнаменту, кольорознавства й фарбуванню рослинними барвниками.
17 лютого 2025 року Мамут Чурлу помер внаслідок важких травм, отриманих в автомобільній аварії 21 січня.