У переддень святкування річниці проголошення Акта Злуки відбулась одна з наймасовіших акцій в нашій історії. В неділю 21 січня 1990 року на акцію вийшло близько 1 млн українців.

Через 71 рік після підписання історичного документу на Софійському майдані пройшов кількатисячний мітинг. Вздовж вулиць і доріг від Києва до Львова з синьо-жовтими стягами та гаслами стояли робітники, службовці, студенти з різних регіонів України. Серед гасел: «Україна без суверенітету – Україна без майбутнього», «За соборну суверенну Україну», «1919 – Злука 1990 – Відродження».

Ідея проведення такої масштабної акції виникла у представників Народного Руху, зокрема, братів Горинів. Натхненні балтійським «живим ланцюгом», що пройшов за два роки до того та з’єднав три столиці Балтії: Вільнюс, Ригу та Таллінн. Рухівці ініціювали захід на 21 січня. Було обрано 21 число через вихідний день, щоб зібрати максимальну кількість людей. Важко встановити кількість учасників акції «Живий ланцюг». Щільність «ланцюга» була різною в залежності від регіону. Якщо у Львівській області люди стояли кількома рядами, то між Києвом та Житомиром траплялись розриви лінії в кілька десятків метрів. На заході ланцюг починався з Івано-Франківська. Ланцюг мав відгалуження, що йшло від м. Стрий до Закарпаття. Були також ідеї продовжити ланцюг на східні та південні області, але ініціатори акції розуміли, що необхідної кількості людей в цих регіонах не знайти. Великою заслугою була організаційна складова Народного Руху, а також низки профспілкових організацій, що забезпечили транспортом учасників.

Події 21 січня 1990 року продемонстрували, що українці готові виходити на вулиці з національною символікою, долаючи страх перед каральною системою СРСР. «Ланцюг єднання» став першою масовою подією періоду національного піднесення 1990 року та розпочав низку подій та акцій, які наблизили незалежність України.

На виставці «Прапори незалежності» в Національному музеї історії України представлений прапор, який використовували під час проведення акції поблизу Житомира.