В’ячеслав Чорновіл є однією з найвідоміших постатей української історії: політик, дисидент, публіцист, літературний критик, правозахисник, народний депутат України, діяч руху опору проти зросійщення українського народу, людина, яка стала символом боротьби за незалежність України, ініціатор Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення Незалежності України. Також – другий голова Народного руху України (1992–1999), Герой України (2000, посмертно), кавалер ордена Ярослава Мудрого (V ступінь). Разом з іншими діячами започаткував в Україні рух шістдесятників і дисидентів.

Майбутній політик народився 24 грудня 1937 року в селищі Єрки (нині – Черкаська область) у родині вчителів. Його батько походив з давнього козацького роду, а мати належала до одного з відгалужень роду цукрозаводчиків і меценатів Терещенків.

В’ячеслав почав читати в чотири роки, тому навчався одразу з другого класу. Закінчив школу із золотою медаллю та 1955 року вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, на другому курсі перевівся на факультет журналістики. 1960 року закінчив університет з відзнакою. З липня 1960-го до травня 1963 року працював на Львівській студії телебачення, а потім переїхав жити до Києва.

4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» В’ячеслав Чорновіл разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом виступили проти незаконних арештів української інтелігенції. За це Чорновола звільнили з роботи, вдома провели обшук.

Однією з найвідоміших праць діяча є документальна збірка «Лихо з розуму», яка вийшла 1967 року. Книжка зокрема містить матеріали про арешти української інтелігенції в 1960-х роках.

1970 року В’ячеслав Чорновіл заснував і став редактором підпільного часопису «Український вісник». У виданні публікували інформацію про порушення свободи слова та прав громадян, які мала гарантувати Конституція радянського союзу. Також часопис висвітлював питання судових і позасудових репресій, становище українських політв’язнів й акції протестів.

В’ячеслава Чорновола тричі ув’язнювали за «антирадянську агітацію та пропаганду»: у 1967, 1972 і 1980 роках. Так, діяч був одним із затриманих у січні 1972 року учасників «арештованої коляди». Тоді, у межах спланованої КДБ спецоперації «Блок» з нейтралізації людей з відвертою громадянською позицією, з 12 по 14 січня 1972 року арештували учасників «різдвяної коляди». 1979 року В’ячеслав Чорновіл став членом правозахисної організації Українська Гельсінська група. Зокрема через це у квітні 1980 року його знову заарештували за сфабрикованими звинуваченнями. 

1983 року діяча звільнили, а за два роки він повернувся до України. 1990 року переміг на виборах до Верховної Ради УРСР і Львівської облради, яку пізніше очолив. 1991 року політик балотувався в президенти України й посів на виборах друге місце. Від часу створення Народного руху України (НРУ) у вересні 1989 року був членом організації, з 1992-го – її співголовою, а з грудня 1992-го – головою. Загинув 25 березня 1999 року в автокатастрофі на шосе під Борисполем.

«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи... І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив», – говорив В’ячеслав Чорновіл.

Варто пам’ятати й такі слова політика: «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

У колекції Національного музею історії України зберігається персональний комплекс матеріалів В’ячеслава Чорновола. Серед них – вітальна листівка, яку правозахисник і політик, перебуваючи на засланні в Якутії, надіслав дисиденту Левку Лук’яненку в Мордовську АРСР. У ній В’ячеслав Чорновіл вітає свого друга з Новим 1978 роком і Різдвом, бажає душевного спокою, витримки й розважливості. Серед інших матеріалів у колекції музею – посвідчення співголови Народного руху України, машинописні варіанти статей діяча тощо. Також у Національному музеї історії України триває виставка «Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди», одним з героїв якої є В’ячеслав Чорновіл.