8 грудня 2013 року, під час подій Революції Гідності, в Києві відбулося Народне Віче («Марш мільйона»). Після нього, близько 18-ї години, в центрі міста напроти Бессарабського ринку було повалено пам’ятник Владіміру Лєніну. 

Перша спроба знесення пам’ятника відбулася 1 грудня. Тоді його розмалювали написами та облили фарбою. 8 грудня невідомі прив’язали троси до скульптури та повалили її. 

Пам’ятник у вигляді постаті Владіміра Лєніна заввишки 3,45 м був виготовлений із полірованого червоного граніту. Його встановили на циліндричному постаменті з чорного полірованого лабрадориту і відкрили 5 грудня 1946 року. Під час німецько-радянської війни на місці, де пізніше встановили памʼятник, стояла шибениця, німці проводили там публічні страти. 

Повалення пам’ятника Лєніну в Києві викликало ланцюгову реакцію: розпочався «лєнінопад» – хвиля демонтажів і пошкоджень пам’ятників. Монументи Лєніну та іншим більшовицьким і радянським політичним діячам 20 століття були одним із численних політичних маркерів, якими російсько-більшовицька імперія окреслювала свої володіння.   

«Лєнінопад» активізував процес декомунізації, який розпочався в Україні після розпаду радянського союзу. Станом на липень 1990 року пам’ятники Лєніну стояли майже у всіх населених пунктах радянської України. З 1990 року рух зі знесення пам’ятників охопив переважно західні області. Перший випадок стихійного демонтажу пам’ятника Лєніну зафіксували у місті Червонограді (нині – Шептицький) на Львівщині. 

З відновленням незалежності 1991 року у Волинській, Рівненській, Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях усі пам’ятники радянським діячам зняли з обліку пам’яток монументального мистецтва. В інших областях цей процес тривав до 2009 року. 

На законодавчому рівні процес узаконили 9 квітня 2015 року, коли Верховна Рада України ухвалила закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». Він набув чинності 21 травня того ж року. У межах декомунізації перейменовували населені пункти, вулиці, підприємства та установи, назви яких були пов’язані з більшовицьким режимом і радянським союзом. 

Після повномасштабного вторгнення росії до України 24 лютого 2022 року процеси декомунізації й деколонізації продовжилися, а з ними – і знесення пам’ятників, присвячених імперським і радянським діячам. Станом на 15 листопада 2023 року, за даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, на демонтаж чекає ще понад 2100 пам’яток місцевого значення російського або радянського часу. 

У фондовому зібранні Національного музею історії України зберігається гранітне передпліччя пам’ятника Лєніну біля Бессарабського ринку, поваленого 8 грудня 2013 року.