21 листопада в Україні офіційно відзначають День Гідності та Свободи. Дата присвячена масштабним акціям протесту українців у 2004–2005 і 2013–2014 роках. Попередником цієї дати був День Свободи, який відзначали у 2005–2011 роках.

Традиції сучасних протестів сягають Революції на граніті 1990 року, коли рішучість студентів і багатотисячна підтримка акції в Києві не дозволили москві затягнути Україну в оновлений радянський союз. 

У 2000–2001 роках по всій країні пройшли масові акції «Україна без Кучми». До цього спонукало оприлюднення матеріалів, що вказували на причетність вищого керівництва держави до вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. 

Поштовхом до багатотисячних протестів 2004 року, відомих як Помаранчева революція, стало масштабне фальшування результатів президентських виборів діючою владою на користь «свого» кандидата Віктора Януковича. Ці протести продемонстрували прагнення українців жити в демократичній європейській державі. Помаранчева революція стала важливим етапом формування громадянського суспільства у країні. 

Після приходу до влади 2010 року проросійського режиму Віктора Януковича революційні настрої в країні швидко наростали. Приводом до початку протестів у листопаді 2013 року, які називають Революцією Гідності, стало непідписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Силовий розгін демонстрантів призвів до ще масштабніших протестів і створення загонів Самооборони Майдану. Силовики застосовували проти протестувальників світлошумові гранати, гумові кулі, сльозогінний газ, а у січні–лютому 2014 року – і вогнепальну зброю. Такі незаконні дії призвели до масових жертв. На жаль, за прагнення жити гідно у вільній і демократичній країні українці заплатили дуже високу ціну.

Учасники Революції Гідності під час протестів носили саморобні бронежилети, а також захисні шоломи (велосипедні і будівельні каски, армійські шоломи). У колекції Національного музею історії України зберігається захисний шолом учасника Революції Гідності Віталія Тіліженка. Він народився 25 грудня 1978 року у Запоріжжі. Закінчив Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій. У 2004–2005 роках викладав у Міжрегіональній академії бізнесу та права імені Н. Кручиніної. З 2005 року був бізнес-тренером і ІТ-консультантом у різних компаніях. Також мав власну компанію, яка надавала послуги у сфері інформаційних технологій. 

Віталій став активним учасником Революції Гідності. Після початку бойових дій на сході України 2014 року заснував благодійний фонд «Волошка» для допомоги бійцям у зоні проведення Антитерористичної операції. Згодом добровольцем брав участь у бойових діях у складі тактичної групи «Білорусь» 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». 

Віталій Тіліженко загинув 10 серпня 2015 року в бою під час оборони позицій 72-ої окремої механізованої бригади в районі села Старогнатівки (Донецька область).

30 грудня 2015 року нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). Нагороджений медаллю Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (посмертно). Матеріали до музею передала сестра Віталія – Наталія Гладкова.