11 листопада 2024 року в Скарбниці Національного музею історії України у межах щорічних "Музейних читань" відбулася 31-ша наукова конференція "Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки".

У роботі конференції взяли участь 29 науковців з різних установ Києва, Дніпра, Львова, Полтави, Чигирина і Харкова. На жаль, не всі учасники змогли бути присутні на засіданні, тож їхня присутність на конференції була заочною (із наданням матеріалів для майбутнього наукового збірника).

Відкрила роботу конференції завідувачка Скарбниці НМІУ Наталія Панченко. У привітальному слові вона запропонувала у майбутньому висвітлювати роботу конференції та головні ідеї доповідей із залученням міжнародних онлайн ресурсів, зокрема, платформи Google-Art & Culture.

Перший блок доповідей був присвячений декоративно-ужитковим виробам доби раннього заліза – середньовіччя. У спільній доповіді Юрія Полідовича та Євгенії Величко (Скарбниця НМІУ) йшла мова про взаємодію скіфської і давньогрецької культурних традицій на прикладі зображень відособлених голів хижого птаха 5 ст. до н.е. Юлія Ходукіна (Національний університет «Києво-Могилянська академія») проаналізувала шпильки скіфського часу, що походять з пам’яток Посейм’я. Ярослав Володарець-Урбанович (Інститут археології НАН України) розповів про візантійську пряжку із могильника Кветунь, що в Подесенні, та аналогії до неї. Наталія Малюк (Скарбниця НМІУ) розглянула очілля, комплексну прикрасу із Сахнівського скарбу ювелірних виробів ХІІ – першої половини ХІІІ ст.

Участь харківських дослідників скіфських старожитностей Леоніда Бабенка (Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова), Станіслава Заднікова та Ірини Шрамко (Музей археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна) цьогоріч була заочною. Так само заочно представила свою доповідь про золоті сережки з підвісками складної форми Євгенія Величко (Скарбниця НМІУ).

Потужним був блок доповідей, присвячених золотарським традиціям ХVІІ – початку ХХ ст.

Спочатку слово надали гостям. Тарас Рак (Львівський історичний музей) емоційно розповів про три кавказькі предмети мілітарного спорядження із збірки ЛІМ. Наталія Степаненко (Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького) спробувала реконструювати склад збірки столового срібла у колекції Катеринославського обласного музею станом на початок ХХ ст. (на жаль, після низки руйнівних подій 1920–1940-х років від цієї збірки не залишилося жодного предмету). Олена Помінова (Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського) представила доповідь своїх колег Марини Кондратенко та Романа Прохватіли про срібні відзнаки вшанування пам'яті Івана Котляревського, які нині зберігаються в полтавських музеях.

По обіді, під час якого гостей частували кримськотатарською кавою, Олексій Савченко (Скарбниця НМІУ) спільно з Тетяною Савченко (Скарбниця НМІУ) і Есмою Аджієвою (ГО "Алєм") презентували нове видання, присвячене кримськотатарській культурі – «Miras. Спадщина. The Heritage». Поки що наклад видання обмежений і розповсюджується переважно по бібіліотеках, наукових і музейних установах, громадських організаціях, але є сподівання, що вже у недалекому майбутньому новий наклад видання буде доступним для всіх бажаючих.

Потому Олена Сéргій (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») спільно зі Світланою Березовою (Скарбниця НМІУ) доповіли про особливості іконографії хреста роботи київського майстра Ієремії Білецького (з колекції Національного музею історії України). Сама Світлана Березова спільно з Тамарою Мироненко (НМІУ) представила два сакральні предмети (дароносицю і потир) кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. з Мотронинського монастиря, що на Черкащині. Надзвичайно важливим для дослідження українського золотарства була доповідь Наталії Онопрієнко (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») спільно зі Світланою Березовою про систему таврування творів київськими майстрами у XVIII ст. Оксана Терещук (Скарбниця НМІУ) зробила ретельний аналіз золотарської оправи Євангелія 1759 року із київської церкви Миколи Доброго.

Двоє учасників присвятили свої дослідження західноєвропейським ювелірним творам. Олена Шевченко (НМІУ) запропонувала уточнення атрибуції срібного рукомийника першої половини XVII ст. з колекції НМІУ. Доповідь Ольги Перелигіної (Львівський історичний музей) про зображення християнських чеснот на срібній вазі Каспара Бойтмюллера-молодшого із зібрання ЛІМ була представлена заочно.

Творчості сучасних українських ювелірів було присвячено п’ять доповідей. Олена Помінова (у співавторстві з Мариною Кондратенко, Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського) розповіла про полтавського ювеліра і захисника України Михайла Таскіна, який віддав життя на свободу і незалежність Батьківщини, та представила унікальну колекцію його виробів, пов’язаних із символікою різних військових підрозділів ЗСУ. Наталія Сапфірова (м. Київ) розповіла про фантазійні образи в ювелірному мистецтві Тетяни Кропіної. Софія та Елліна Триколенки (м. Київ) презентували незвичні серпентичні прикраси Ганни Лісової. Ірина Удовиченко (Скарбниця НМІУ) присвятила своє дослідження творчості київської ювелірини Тетяни Чорної (заочна участь). Олександра Барбалат (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) представила історичний огляд та проаналізувала сучасні тенденції у формуванні художніх ефектів в емалюванні ювелірних виробів (заочна участь).

З матеріалами конференції можна буде ознайомитися у науковому збірнику, підготовку якого заплановано на першу половину наступного року.

Всіх охочих взяти участь у роботі нашої конференції запрошуємо готуватися до зустрічі восени 2025 року.