Річниця створення Української Гельсінської групи

Ольга Голдованська , старша наукова співробітниця Національного музею історії України09.11.2024

Збори_фб.jpg

Президія урочистих зборів, присвячених 20-річчю створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Київ, Україна. Будинок кіно. Листопад 1996 р. Національний музей історії України

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод була створена 9 листопада 1976 року. Це об’єднання діячів правозахисного руху також відоме як Українська Гельсінська група (УГГ).

Діяльність означеної організації ґрунтувалася на положеннях Загальної декларації прав людини (Париж, 1948) і на розділах Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975) щодо поваги до прав людини, також відомого як Гельсінські угоди. 

Гельсінські угоди передбачали зокрема таке: «Держави-учасниці будуть поважати права людини і основні свободи, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань для всіх, незалежно від статі, мови і релігії. Вони будуть заохочувати та розвивати ефективне здійснення громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав і свобод, які всі походять із гідності, властивої людській особистості, і є суттєвими для її вільного і повного розвитку». 

Радянський союз також був підписантом Гельсінських угод і взяв на себе зобов’язання щодо прав людини. Утім, це залишилося декларацією, не підкріпленою діями. 

На противагу цьому УГГ виступала на захист тих, кого переслідувала радянська влада. Учасники об’єднання надавали таким людям юридичну та моральну допомогу. Також вони приймали письмові скарги про порушення прав людини в Україні та українців за межами УРСР. Цю інформацію передавали до засобів масової інформації і урядам країн-учасниць Гельсінського процесу. 

Заснували УГГ десять осіб. Головою організації обрали Миколу Руденка – правозахисника, письменника й філософа. 

 

Руденко.jpg
Микола Руденко – голова Української Гельсінської групи, правозахисник, письменник, філософ. Київ, Україна. 1993 р. Національний музей історії України

 

Попри право УГГ займатися правозахисною діяльністю, КДБ одразу почало застосовувати жорстокі репресії проти її учасників. «В перший день створення групи був зорганізований бандитський напад на помешкання Миколи Руденка і тоді каменем була поранена член групи Оксана Мешко», – йдеться в «Повідомленні про створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод» за 12 листопада 1976 року. 

1977 року заарештували та засудили за статтею 62 Кримінального кодексу УРСР («антирадянська агітація та пропаганда») Миколу Руденка, Олексу Тихого, Левка Лукʼяненка та інших діячів УГГ. Проте нові учасники дозволили продовжити діяльність організації після арештів її засновників. З 1977 року і до 1980-х учасниками УГГ стали Василь Овсієнко, Юрій Литвин, Василь Стус, Вʼячеслав Чорновіл, брати Богдан і Михайло Горині, Валерій Марченко, Леонід Плющ, Надія Світлична, Ірина Сеник, Стефанія Шабатура та інші.

 

Мешко_фб.jpg
Раїса Руденко, Оксана Мешко і Микола Руденко під час зустрічі в Конча-Заспі. 1976 р. Національний музей історії України

 

У липні 1988 року члени УГГ заснували Українську Гельсінську спілку (УГС), а 1990 року на її базі створили Українську республіканську партію. 

У Національному музеї історії України триває виставка «Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди», на якій можна побачити унікальний документ – Меморандум № 1 Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (1976). 

Документ.jpg

Меморандум № 1 Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. 1976. Національний музей історії України

Поділитися