4 жовтня в Скарбниці Національного музею історії України відбулась презентація видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвяченого культурно-історичним надбанням кримських татар, корінного народу України. Авторами-упорядниками видання є співробітники Скарбниці НМІУ Олексій Савченко і Тетяна Савченко. Видання здійснюється спільно з кримськотатарською громадською організацією «Алєм» (голова ГО Есма Аджієва) в рамках проєкту «Сенси, що об’єднують», який реалізовано за підтримки Швейцарії. Партнерами видання виступили Національний музей декоративного мистецтва України та Національна бібліотека України ім. Володимира Вернадського НАН України. Окремі предмети, опубліковані у каталозі, були надані з приватних колекцій Есмою Аджієвою, Ельмірою Сеіт-Аметовою й Віталієм Проволовським. Видання є логічним продовженням виставки «MİRAS. СПАДЩИНА», яка експонується в музеї з жовтня 2022 року.

Видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE» покликане занурити у світ живої кримськотатарської спадщини з її безперервними традиціями. До уваги читачів вперше пропонується яскрава колекція кримськотатарських артефактів, що зберігаються в Національному музеї історії України (зокрема, його філії Скарбниці НМІУ), яку тематично доповнюють окремі предмети з колекцій партнерів проєкту. Формування та збереження цієї колекції тісно пов’язане з невтомною працею знакових діячів кримськотатарської культури початку 20 століття, які розбудовували перший кримськотатарський музей у Бахчисараї. Також чимало представлених пам’яток кримськотатарського мистецтва походять із музеїв Ялти й Акмесджиту.

Вишукані зразки ювелірного мистецтва, елементи традиційного вбрання, вишивка й вироби мідного ремесла презентують багатогранність і різноманітність кримськотатарської культури. Розуміння соціального контексту цих предметів, а також досвіду їх створення, використання та сприйняття, проявляють взаємозв’язки між матеріальною культурою кримськотатарського народу і його звичаями, етикетом, світоглядом, інтелектуальним та духовним життям, формуючи у своїй єдності це глибоке значення слова – «Спадщина».

Тексти до видання підготовлено українською, кримськотатарською та англійською мовами, що дозволяє пізнавати спадщину кримськотатарського народу ще й рідною мовою носіїв культури, а також надає доступ до цієї унікальної інформації ширшим колам англомовної аудиторії. Фотографії, якими проілюстровано окремі частини видання, походять із родинних архівів партнерів і друзів проєкту, які дбайливо зберегли цей сімейний скарб попри війну та радянську депортацію 1944 року.

«Особливо під час війни ми боремось за українську ідентичність та ідентичність тих народів, що живуть в Україні… Мистецькі та культурні проєкти, що стосуються збереження спадщини Криму та кримськотатарської спадщини є мега-пріоритетними для нашої держави…» – зазначив Тарас Шевченко, заступник міністра з питань європейської інтеграції Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

«Презентація каталогу виставки «Спадщина. Мірас. The Heritage», такого чудового науково-мистецького продукту, є черговим кроком в багаторічній підтримці Швейцарєю справи збереження, захисту та популяризації нематеріальної культурної спадщини України, і зокрема її корінного народу – кримських татар… Сьогодні нас зібрав підтриманий Швейцарією проєкт із дуже промовистою назвою «Сенси, що об’єднують». Цей проєкт стосується важливих проблем культурної ідентичності, стійкості та соціальної єдності. Він зближує людей різного етнічного походження, заповнюючи прогалину у знаннях один про одного, зокрема, між українською та кримськотатарською культурою, мовою, згуртовуючи українське суспільство. Швейцарія активно підтримує ініціативи, спрямовані на захист прав людини, і зокрема, на захист прав кримських татар, збереження, захист і подальший розвиток традиційного та сучасного мистецтва й культури цього народу,… роблячи їх видимими та почутими», – зазначив у своєму вітальному слові Фелікс Бауманн, Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні та Республіці Молдова.

«Це видання до виставки, якою ми пишаємося. Це такий невеликий внесок нашого музею, й нашої держави, у підтримку багатостраждального й героїчного кримськотатарського народу, а також у справу захисту спадщини Криму та кримськотатарської культури», – відмітив Богдан Патриляк, заступник генерального директора з наукової та фондової роботи Національного музею історії України.

Видання також покликане привернути увагу до музейних колекцій, які варто сприймати не лише як зібрання предметів, що мають історичну, художню чи матеріальну цінність. Кожна представлена у ньому річ містить відбиток епохи, виступаючи свідком та учасником різноманітних подій у житті людини, пам’ять про які зберігає зв’язок між поколіннями кримських татар. Про вразливість спадщини перед обличчям глобального лиха вчергове нагадує російська військова агресія в Україні. Починаючи з окупації Криму 2014 року, її жертвами й заручниками регулярно стають носії культури – люди. А також музеї, пам’ятки й колекції.