Міжнародний виставковий проєкт «Київська Русь. Витоки», який нещодавно відкрився в Національному музеї Литви, реалізується під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди. На урочистому відкритті радниця Президента Литви з питань культури Йоланта Карпавєченє зачитала привітання від очільника держави. Наводимо переклад цього звернення.

***

Геополітичні зміни, що останніми роками сколихнули Європу та світ, як ніколи раніше засвідчили важливість культури. Ведучи жорстоку війну в Україні, росія не тільки вдирається на чужу територію, до мирних міст і сіл, у домівки невинних людей. Тоталітарне зло прагне зламати вільну й гідну націю, осквернити її історико-культурну ідентичність. Щоб виправдати свої імперіалістичні амбіції, росія прагне спотворити правду про минуле України та переписати історію.

Вагомою відповіддю на пропагандистські інсинуації є сила об’єктивних академічних знань і культури. Спростування історичних маніпуляцій має забезпечити сконцентрована й цілеспрямована діяльність наукової та культурної спільнот. Ця міжнародна виставка, яка об’єднала для змістовної роботи науковців, музейників і фахівців культурної спадщини з Литви, України, Польщі, Латвії, Естонії, Швеції, Данії та Норвегії, є чудовим прикладом такої співпраці.

Інформаційна, а отже геополітична й політична сила виставки – у співпраці. Вона народжена людьми, спеціалістами та інституціями різних країн, співдружністю держав, що базується на спільних європейських цінностях і спільному прагненні протистояти тоталітарному злу, яке ставить під сумнів основи європейської цивілізації.

Спільність і міждисциплінарність також необхідні в різних галузях науки, між тісно пов’язаними академічними та культурними аспектами. Цю міжнародну виставку можна вважати проявом того природного зв’язку, що створює особливу пізнавальну й ментальну силу.

У цьому проєкті витоки Київської Русі розкриваються насамперед через представлені різноманітні автентичні та унікальні археологічні матеріали. Однак, доповнені історичними джерелами, даними з інших галузей науки, археологічні артефакти відкривають значно більші можливості.

Виставка об’єктивно та привабливо представляє демографічні, етнічні, економічні, соціальні й культурні процеси в старій Європі, а також у балтійському регіоні. Широко розкриваються витоки Київської Русі, подано інформацію про традиції, що сформували цю державу, висвітлюється історичний розвиток держави Київська Русь, а також унікальна й багата культурна спадщина.

Через археологічні та історичні артефакти розкривається цікавий і актуальний зріз знань: взаємодія Київської Русі із сусідніми країнами й етносами, зокрема балтійськими племенами, а також зв’язок з історією Великого князівства Литовського.

Не сумніваюся, що на відвідувачів цієї виставки та читачів каталогу очікує інтригуюча подорож до відкриття та пізнання пластів історії Київської Русі й України, а також їхнього європейського контексту.

Я щиро дякую ініціатору та організатору цієї міжнародної виставки – Національному музею Литви – та його партнерам: литовським і закордонним музеям, установам, які працюють з наукою та пам’яттю, їхнім керівникам і громадам за розвиток і розширення співпраці. Її кульмінацією стане виставка, яка, поза сумнівом, буде важливою науковою та культурною подією не лише в нашій країні, а й за її межами.

Бажаю, щоб це цінне партнерство й надалі тривало завдяки змістовним ідеям солідарності з Україною та значним надихаючим спільним проєктам.

Президент Литовської Республіки 
Гітанас Наусєда

***

Довідка. Виставковий проєкт «Київська Русь. Витоки» є науковим переосмисленням масштабного міжнародного проєкту «Русь – вікінги на Сході». Він відбувався в музеї Мозґорд (Орхус, Королівство Данія) у 2021–2022 роках під патронатом Її Величності королеви Марґрете ІІ. Виставка «Київська Русь. Витоки» в Національному музеї Литви об’єднала понад 20 партнерів з України, Польщі, країн Балтії та Скандинавії. Від України у проєкті беруть участь Національний музей історії України, Археологічний музей Інституту археології НАН України, Запорізький обласний краєзнавчий музей і Львівський історичний музей. МІСТ надав для експонування понад 350 артефактів, зокрема такі знані предмети, як златник Володимира і плінфу з його тризубом, прикраси з Глодоського скарбу, діадему із Сахнівського скарбу. Виставка триватиме до 30 березня 2025 року в Національному музеї Литви (Вільнюс, вул. Костюшка, 3, Будинок історій).