У Національному заповіднику «Софія Київська» триває виставка «Українське сонце Криму не погасне, ні...». Проєкт присвячено періоду, відколи сесія Верховної Ради СРСР 26 квітня 1954 року затвердила зміни в конституціях РРФСР і УРСР щодо складу їхніх територій, і Кримська область увійшла до складу України.

Мета виставки – нагадати про українські пам’ятки, українське життя Криму, яке зруйнувала анексія Кримського півострова росією. Також цей проєкт – про необхідність відстоювати власну гідність і територіальну цілісність. 

Виставка демонструє найяскравіші досягнення, втілені в Криму під час його перебування у складі України. Окрім цього, висвітлено кримські акценти становлення української державності. 

Візантійська амфора для вина з графіті у вигляді літери «А», знайдена у похованні воїна-половця середини 12 століття. Село Стовпове Джанкойського району АР Крим. Національний музей історії України

Також експозиція розповідає про археологічні розкопки вздовж траси Північно-Кримського каналу і дослідження курганів, які здійснювала Північно-Кримська експедиція Інституту археології УРСР. Серед інших артефактів цю тему ілюструють предмети з колекції Національного музею історії України: фрагментована шпора, кольчуга із шоломом і кінські пута, а також велика візантійська амфора для вина з графіті у вигляді літери «А», знайдені у похованні воїна-половця середини 12 століття. Його виявили в селі Стовповому Джанкойського району тоді ще Кримської області (нині АР Крим). 

Фрагментована шпора, кольчуга із шоломом і кінські пута, знайдені у похованні воїна-половця середини 12 століття. Село Стовпове Джанкойського району АР Крим. Національний музей історії України

Цими археологічними розкопками, які відбувалися 1989 року, керував Віталій Колотухін. Під час розкопок кургану доби бронзи дослідники виявили впускне поховання середньовічної епохи. У ньому знайшли окремі кістки й череп дорослого чоловіка, а поряд у хаотичному порядку – предмети супровідного інвентарю з характерними пошкодженнями. Останнє вказувало на те, що поховання частково пограбували в давнину. Археологи не знайшли в похованні коштовні предмети, які могли там бути, але навіть ті речі, що залишилися, свідчать про високий статус померлого.

У межах проєкту «Українське сонце Криму не погасне, ні...» можна дізнатися і про інші важливі теми: результати масштабної Програми обстеження стану пам’яток історії та архітектури Кримського півострова (саме вони заклали основи теорії та практики збереження, дослідження та реставрації кримських пам’яток), а також про створення та функціонування низки кримських музеїв-заповідників. 

Експозиція розповідає і про «самоповернення» кримських татар на батьківщину після депортації 1944 року та про внесок у це радянського генерала, правозахисника й дисидента Петра Григоренка. Також відвідувачі зможуть дізнатися більше про культурне життя українського Криму: про Музей Лесі Українки й Народну капелу бандуристок імені Степана Руданського, Кримський академічний український музичний театр у Сімферополі й творчість відомої вишивальниці Віри Роїк. 

Тож приходьте до «Софії Київської», щоб відкривати малознані сторінки кримського життя. Виставка «Українське сонце Криму не погасне, ні...» триває у виставкових залах заповідника «Хлібня» до кінця жовтня.