У День археолога (за Указом Президента в Україні відзначають 15 серпня) розповімо про ХІ Археологічний з’їзд, який відбувся, з 1 по 20 серпня 1899 року, у Києві.

Усього було п’ятнадцять з’їздів. Їх проводили що три роки з 1868 по 1911-й у найбільших містах колишньої російської імперії. Шість із означених заходів відбулися в Україні – Києві (1874, 1899), Одесі (1884), Харкові (1902), Катеринославі (нині – Дніпро, 1905) й Чернігові (1908). Метою з’їздів була розробка методів відкриття та вивчення старожитностей, складання реєстру пам’яток, забезпечення їх охорони й збереження тощо. На з’їздах розповідали про найновіші дослідження та відкриття, представляли знахідки, влаштовували виставки, організовували виїзні екскурсії та розкопки. Тому кожен з’їзд був важливим кроком у розвитку археології, краєзнавства, пам’яткознавства й музейної справи.

Членський квиток учасника ХІ Археологічного з’їзду Карла Болсуновського

У роботі ХІ Археологічного з’їзду взяли участь близько 500 делегатів. Зокрема, такі видатні особистості, як-от Володимир Антонович, Микола Біляшівський, Василь Ляскоронський, Володимир Іконников, Микола Петров, Дмитро Самоквасов, Вікентій Хвойка та інші. На захід також прибули учені з Будапешта, Праги, Відня, Кракова, Софії, Кенігсберга, Парижа та Вашингтона.

Зворотний бік членського квитка учасника ХІ Археологічного з’їзду 

Загалом на з’їзді представили 135 доповідей на різноманітну тематику. Працювало 11 секцій: первісних старожитностей; історичної етнографії та географії; пам’яток мистецтв; пам’яток побуту домашнього, юридичного й суспільного; пам’яток мови й письма; церковних старожитностей; класичних і візантійських старожитностей; старожитностей західних і південних слов’ян; східних старожитностей; нумізматики і сфрагістики; археографії.

На з’їзді порушували питання щодо необхідності археологічної освіти й викладання археології в університетах, забезпечення збереженості старовинних пам’яток, організації архівної справи. Спеціально до ХІ Археологічного з’їзду підготували зводи пам’яток окремих регіонів: «Археологічна карта Волинської губернії» із зазначенням 1105 пам’яток, «Археологічна карта Поділля», «Історична карта Чернігівської губернії до XVI ст.». 

За дорученням підготовчого комітету Василь Ляскоронський провів археологічні розвідки на Посуллі й виступив з доповіддю «Про городища, довгі (змієві) вали і кургани в басейні р. Сули», в якій виклав характеристику обстежених пам’яток. Подібний огляд археологічних пам’яток «Розкопки в басейні р. Случі» підготував Сергій Гамченко.

Саме на ХІ Археологічному з’їзді Вікентій Хвойка вперше виступив з доповіддю про розкопки на Київщині поблизу села Трипілля, виокремивши нову археологічну культуру, яка отримала назву «трипільська». 

Учасникам з’їзду запропонували цікаву екскурсійну програму, що передбачала відвідини археологічних розкопок поблизу Києва, організовані Вікентієм Хвойкою.

З нагоди відкриття з’їзду підготували дві виставки. Перша діяла у приміщенні Університету святого Володимира, де, власне, й тривала робота з’їзду. Другу влаштували в ще недобудованому приміщенні Київського міського музею старожитностей і мистецтв. На ній представили колекцію Вікентія Хвойки, зокрема матеріали з розкопок Кирилівської стоянки в Києві та поблизу села Трипілля, приватні колекції Богдана Ханенка, Василя Тарновського, Тадея Кундеревича, Миколи Чернєєва, колекцію Товариства старожитностей і мистецтв. Ця виставка започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України. 

Завдяки сумлінній праці археологів нині у колекції музею є тисячі пам’яток національного значення, деякі з них – світового рівня. Археологи зберігають і доповнюють нашу пам’ять про минуле, а багато хто з них зараз захищає наше теперішнє і майбутнє на фронті. Вітаємо колег зі святом, дякуємо і бажаємо нових важливих відкриттів!