Цей кам’яний блок походить із розкопок Десятинної церкви. Рельєф, на думку дослідників, належить до фасадної скульптури першого київського мурованого храму.

Рельєф зберігся фрагментом. Він містить погрудне зображення Богоматері, яка тримає напівлежаче немовля на лівій руці. Обличчя Богоматері із вільно накинутим мафорієм (довгим покривалом) та відкритим чолом передано реалістично. Ісус зображений малям із довгим кучерявим волоссям. Збоку – супроводжувальний напис ‒ монограма «ІС ХС». Рельєф відзначений вільним моделюванням об’ємної форми, що характерно більше для кам’яної пластики ХІІ–ХIV ст. 

Відзначаючи стилістичну близькість зображення до романської традиції (аніж до візантійської), рельєф вірогідніше належить до більш пізнього часу, ніж будівництво Десятинної церкви. Походження його остаточно не з’ясоване. Можливо, він прикрашав одну з прибудов Десятинної церкви ХІІ ст. А можливо, походить з ротонди ХІІ – початку ХІІІ ст., розташованої поблизу Десятинної церкви.