20260825mg020.jpg

30-річчя грошової реформи в Україні

Онлайн-виставки

Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

ㅤ

У вересні 2026 року виповнюється 30 років від проведення грошової реформи в Україні — події, що стала важливою віхою в історії незалежної держави й ознаменувала запровадження національної валюти — гривні.Грошова реформа тривала з 2 до 16 вересня 1996 року. У цей період в обіг увійшли банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень, а також розмінні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Водночас запровадження гривні стало результатом тривалого процесу, що розпочався ще наприкінці 1980-х років.Нумізматична збірка Національного музею історії України дає змогу простежити цей шлях — від перших експериментальних монет до банкнот і монет, запроваджених у вересні 1996 року. 

photo_2026-09-02_01-38-48.jpg

Перші кроки до створення власної грошової системи було зроблено ще до проголошення незалежності. 8 вересня 1989 року під час Установчого з’їзду Народного руху України професор Михайло Швайка наголосив на необхідності формування власної фінансової, грошової та кредитної систем як важливої передумови державного суверенітету. Відтоді ідея національної валюти дедалі виразніше входила в суспільний і політичний дискурс.

Важливим кроком стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Її шостий пункт передбачав право України самостійно формувати банківську, фінансову, податкову та інші економічні системи, а за необхідності — запроваджувати власну грошову одиницю.

Від початку 1991 року тривала теоретична й суспільна підготовка до грошової реформи. В українській пресі дедалі частіше публікувалися праці науковців Михайла Швайки, Володимира Рябошлика та Анатолія Гальчинського, які розглядали власну грошову систему як важливу умову захисту національної економіки й майбутніх перетворень.

На початку квітня 1991 року за розпорядженням Голови Президії Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука групі київських художників доручили розробити ескізи нової валюти. 11 травня 1991 року перші ескізи майбутніх банкнот розглянули на спільному засіданні комісій Верховної Ради України за участю представників Національного банку України. Згодом їх схвалила Президія Верховної Ради України. Вже після проголошення незалежності було визначено номінальний ряд і тематичне оформлення банкнот.

Банкноти

20260825mg020.jpg

photo_2026-09-02_01-38-44.jpg

Для зображення на банкнотах обрали постаті, які представляли різні періоди української історії: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Івана Франка, Тараса Шевченка та Івана Мазепу. На зворотному боці планували розмістити архітектурні пам’ятки й історичні місця, пов’язані з життям та діяльністю цих особистостей.

Важливим елементом оформлення став шрифт. За основу взяли шрифт Василя Кричевського з його книги «Українське мистецтво», за зразком якого дизайнер Борис Максимов виконав написи для гривневих банкнот.

У вересні 1991 року розпочалася робота над нормативною та організаційною основою майбутньої грошової системи. Одним із ключових рішень стала постанова Кабінету Міністрів України «Про створення потужностей по виготовленню національної валюти та цінних паперів». Вона передбачала пошук виробничої бази для виготовлення українських грошей і закупівлю необхідного обладнання.

До кінця року серед претендентів на створення монетного двору залишилися ВО «Електрон» у Сумах та Луганський верстатобудівний завод. Перемогу здобув Луганський завод, який мав майже готові виробничі площі та кваліфікованих фахівців з досвідом масового виробництва методом листового штампування.

Важливе значення мали постанови Президії Верховної Ради України від 14 листопада й 10 грудня 1991 року «Про національну валюту в Україні» та «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України». Вони визначили засади майбутньої національної валюти та заклали основу власної грошової системи.

Паралельно тривали пошуки іноземного виробника для друку перших українських банкнот. Серед американських, канадських і швейцарських компаній обрали Canadian Bank Note Company, яка мала виконати замовлення лише за п’ять місяців.
У розробці й художньому оформленні грошових знаків провідну роль відіграли Василь Лопата та Борис Максимов. До роботи долучилися й іноземні фахівці: кліше для банкнот номіналом 1 і 2 гривні виготовив канадський гравер Ів Беріл, а над банкнотами 5, 10 і 20 гривень працювала англійська граверка Елен Бенкс.
Вже 27 грудня 1991 року в Канаді завершили виготовлення першої партії українських банкнот. Це стало важливим практичним кроком до створення повноцінної грошової системи незалежної України.

Оскільки канадська компанія не могла у визначені терміни виготовити банкноти всього номінального ряду, 18 січня 1992 року Національний банк України уклав контракт із британською Thomas De La Rue Company Limited на виробництво банкнот номіналом 50, 100 і 200 гривень.

Надруковані за кордоном українські банкноти своєчасно доставили в Україну та передали на зберігання до сховищ Національного банку. Проте економічна ситуація в державі швидко погіршувалася. Посилювалася інфляція, виникали соціальні й політичні труднощі, тому запровадження гривні довелося відкласти на декілька років.

20260825mg011.jpg
Перші банкноти мали єдину художню концепцію: на лицьовому боці розміщувалися портрети видатних діячів української історії та культури, а на зворотному — історичні й архітектурні пам’ятки, пов’язані з Україною. На банкноті 1 гривня було зображено князя Володимира Великого й руїни Херсонеса, на 2 гривнях — князя Ярослава Мудрого та Софійський собор у Києві.
20260825mg008.jpg
На банкноті 1 гривня було зображено князя Володимира Великого й руїни Херсонеса
20260825mg012.jpg
Банкнота 5 гривень містила портрет гетьмана Богдана Хмельницького й зображення Іллінської церкви в Суботові, а 10 гривень — портрет Івана Мазепи та Києво-Печерську лавру. На 20 гривнях було зображено письменника Івана Франка й Львівський оперний театр.
20260825mg009.jpg
Банкнота 50 гривень зразка 1992 року містила портрет історика та політичного діяча Михайла Грушевського, а на зворотному боці — Будинок учителя в Києві, де в 1917–1918 роках діяла Українська Центральна Рада.
20260825mg016.jpg
На 100 гривнях було розміщено портрет Тараса Шевченка, а на зворотному боці — будівлю Верховної Ради України. Банкноти номіналом 50 і 100 гривень першого покоління були виготовлені, однак в обіг не потрапили.
20260825mg013.jpg
Банкноти друкували на високоякісному папері та оснащували комплексом захисних елементів: водяним знаком, захисною стрічкою, рельєфним і райдужним друком, мікротекстом, кодованим зображенням, позначенням для людей з порушеннями зору, захисними волокнами, флуоресцентними й магнітними номерами, прихованим номіналом та іншими засобами захисту.
20260825mg006.jpg
Водночас від початку їх розглядали як тимчасові, що зумовило прагнення здешевити виробництво. Через це банкноти мали обмежений набір захисних елементів і швидко зношувалися. Передбачалося, що згодом їх замінять банкноти українського виробництва. Першою стала 1 гривня, яку ввели в обіг одночасно з банкнотами іноземного друку. Надалі поступово замінили й інші номінали: 1997 року було завершено заміну банкнот першого покоління.
20260825mg003.jpg
20260825mg005.jpg
20260825mg002.jpg
fill=#000000

20260825mg023.jpg
Банкноти другого покоління отримали розширений комплекс захисних елементів. Зокрема, на них з’явилися знак для людей з порушеннями зору та суміщений малюнок.
20260825mg020.jpg
На банкнотах номіналом 50, 100 і 200 гривень було запроваджено кодоване латентне зображення.
20260825mg017.jpg
На банкнотах номіналом 50, 100 і 200 гривень було запроваджено кодоване латентне зображення.
20260825mg014.jpg
Ще одним важливим нововведенням стала металізована «віконна» захисна стрічка, яку вперше використали на банкноті номіналом 20 гривень.
20260825mg022.jpg
20260825mg019.jpg
20260825mg018.jpg
20260825mg015.jpg
20260825mg010.jpg
20260825mg007.jpg
20260825mg004.jpg
20260825mg001.jpg
20260825mg024.jpg
20260825mg021.jpg
fill=#000000

Монети

DSC_АЕ-16615 Рис.2 (2).jpg

Водночас тривала робота над створенням обігових монет, які мали стати невід’ємною частиною нової грошової системи України. Наприкінці 1991 — на початку 1992 року одним з важливих питань було визначення назви для сотої частини гривні. Як варіанти пропонували «стотинку», «резану», «копу», «гроші» та «шаг». Спочатку перевагу надали назві «шаг», запропонованій Василем Лопатою, однак остаточний вибір зробили навесні 1992 року. У березні 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про розмінну монету України», відповідно до якої сотою частиною гривні стала копійка. Передбачалося карбування монет номіналами 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25 і 50 копійок та 1 гривня. Згодом від номіналів 3 і 15 копійок відмовилися. Так було визначено не лише назву, а й основний номінальний ряд майбутньої української розмінної монети.

Пошуки оптимальної форми нової монети та експерименти з її виготовленням стали важливою частиною подальшої роботи над українською грошовою системою. У нумізматичній колекції Національного музею історії України зберігається збірка пробних й обігових монет України, відкарбованих на Луганському та Римському монетних дворах, а також монет, виготовлених за допомогою штемпелів, створених на монетному дворі Великої Британії. Поява цієї частини музейного зібрання пов’язана з меценатською діяльністю відомого краєзнавця, нумізмата й колекціонера з Луганщини Олександра Сергійовича Люлька. 2002 року він передав до нумізматичної збірки музею перші пробні монети, які карбувалися на Луганському верстатобудівному заводі впродовж 1992–1996 років карбувальними пресами німецької фірми «Crabener», та заготовки для їх карбування номіналами, а також перші пам’ятні монети номіналом 2 гривні «Монети України».

DSC_АЕ-6618.jpg
Заготовка для кабування монети 1 копійка. Україна Луганський монетний двір.
DSC_АЕ-6618 (2).jpg
Заготовка для кабування монети 1 копійка. Україна Луганський монетний двір.
DSC_АЕ-16558.jpg
Заготовка для кабування монети 10 копійок. Україна Луганський монетний двір.
DSC_АЕ-16558 (2).jpg
Заготовка для кабування монети 10 копійок. Україна Луганський монетний двір.
DSC_АЕ-16622.jpg
Заготовка для кабування монети 25 копійок. Україна Луганський монетний двір.
DSC_АЕ-16622 (2).jpg
Заготовка для кабування монети 25 копійок. Україна Луганський монетний двір.
DSC_АЕ-16617.jpg
Заготовка для карбування пам’ятної монети 2гривні «Монети України». Україна Луганський монетний двір.
DSC_АЕ-16617 (2).jpg
Заготовка для карбування пам’ятної монети 2гривні «Монети України». Україна Луганський монетний двір.
fill=#000000

Окрему цінність становлять експериментальні монети номіналом 50 шагів, створені граверкою Н. М. Мітіною та інженеркою-конструкторкою Т. М. Пономарьовою. На аверсі зображено тризуб, на реверсі — номінал «50», обрамлений дубовим листям і колосками, та рік карбування — 1992. Шаги так і не стали обіговими монетами, залишившись у статусі пробних зразків, виготовлених з алюмінію, нержавіючої сталі й латуні.

DSC_AE-16616 Рис.1.jpg

DSC_AE-16616 (2) Рис.1.jpg

DSC_АЕ-16615 Рис.2.jpgDSC_АЕ-16615 Рис.2 (2).jpg

Представлено також монети, карбовані англійським пуансоном. Через брак досвіду й технічні труднощі під час їх виготовлення траплялися помилки. Один з найвідоміших випадків — вдавлений тризуб на аверсі, що з’явився через помилку в ескізі: художники, затемнюючи поле монети для виокремлення зображень та написів, помилково затемнили й тризуб. Нині такі зразки є надзвичайно цінними для музейної колекції, адже вони зберігають свідчення складного процесу становлення українського монетного виробництва.

DSC_AE-16570 Рис. 3.jpg

DSC_AE-16570 Рис. 3 (2).jpg

DSC AE-16599 Рис. 3а.jpgDSC_AE-16599 Рис. 3а.jpg

DSC_AE-16568 Рис.4.jpg
Отже, перші ескізи обігових монет розробили художники Василь Лопата та Борис Максимов. Одночасно з роботою над художнім оформленням тривала розробка технічних характеристик майбутніх монет.
DSC_AE-16568 Рис.4 (2).jpg
Фахівці визначали їхні оптимальні вагу, розміри й товщину, випробовували різні металеві сплави, перевіряли їхні магнітні властивості, стійкість до корозії та безпечність у повсякденному використанні.
DSC_AE-16634 Рис 4 а.jpg
Загалом було виготовлено близько п’ятдесяти прототипів з титану, алюмінію, латуні, міді, нержавіючої сталі, томпаку й мельхіору.
DSC_AE-16634 Рис 4 а (2).jpg
Частина цих експериментальних зразків отримала умовну назву «шаги».
DSC_AE-16559 Рис.5.jpg
Вони так і залишилися пробними монетами, а в офіційний обіг увійшли копійки.
DSC_AE-16559 Рис.5 (2).jpg
fill=#000000

На початку 1990-х років, поки в Україні створювали власну виробничу базу, частину обігових монет карбували в Італії. На італійському монетному дворі виготовляли монети номіналом 1, 2 і 5 копійок з нержавіючої сталі та 10 і 25 копійок — з алюмінієвої бронзи. Заготовки для них постачало підприємство з Катанії на Сицилії. 

DSC_AE-16280 Рис.11.jpg
До 1994 року на Луганському монетному дворі було відкарбовано десятки тисяч монет номіналами 1, 2, 5, 10, 25 та 50 копійок.
DSC_AE-16280 Рис.11 (2).jpg
У 1995–1996 роках тут продовжили експериментальне карбування, зокрема виготовляли пробні гривні із зазначенням відповідних років карбування.
DSC_AE-16619 Рис.6.jpg
До початку реформи ці монети залишалися своєрідним «запасом майбутнього» в спеціально обладнаних сховищах.
DSC_AE-16619 Рис.6 (2).jpg
І лише у вересні 1996 року вони вийшли в обіг та розпочали свій шлях у повсякденне життя мільйонів українців.
DSC_AE-16631 Рис.7.jpg
DSC_AE-16631 Рис.7 (2).jpg
DSC_AE-16620 Рис. 7 (2).jpg
DSC_AE-16620 Рис. 7.jpg
DSC_AE-16635 Рис.8.jpg
DSC_AE-16635 Рис. 8.jpg
DSC_АЕ-16598 Рис.9.jpg
DSC_АЕ-16598 Рис.9 (2).jpg
DSC_AE-16624 Рис.10.jpg
DSC_AE-16624 Рис.10 (2).jpg
fill=#000000
DSC_2 гривні 1996 р. Рис.12 (2).jpg
Окремою сторінкою стала поява пам’ятної монети номіналом 2 гривні «Монети України» із серії «Відродження української державності».
DSC_2 гривні 1996 р. Рис.12.jpg
Її автором був художник Олександр Івахненко, а карбування розпочалося напередодні завершення грошової реформи.
DSC_2 гривні 1996 р. Рис.13.jpg
На аверсі монети зображено малий Державний Герб України, обрамлений гілками калини, рік карбування «1996» і номінал «ДВІ ГРИВНІ».
DSC_2 гривні 1996 р. Рис.13 (2).jpg
Реверс прикрашає номінальний ряд українських обігових монет з написом «Монети України». У такий спосіб ця монета стала своєрідним художнім відображенням події, яка змінила фінансову систему незалежної України.
fill=#000000

30-річчя грошової реформи 1996 року — це привід згадати не лише день, коли гривня увійшла в обіг, а й простежити складний багаторічний шлях її становлення. Він розпочався з ідеї власної фінансової системи наприкінці 1980-х років і відбувався на тлі економічної розрухи, викликів перших років незалежності, браку кваліфікованих кадрів та необхідних виробничих потужностей. Від перших ескізів банкнот і монет та пошуку виробничих можливостей Україна поступово дійшла до створення власної грошової системи й повноцінної національної валюти.