Цікаво, якими грошима користувалися наші предки протягом останньої тисячі років? Як ті гроші називалися? А найважливіше – як цей досвід минулих поколінь впливає на наш вибір назви сучасних українських грошей?

Нещодавні ініціативи Національного банку України щодо перейменування розмінної монети викликали у суспільстві неабиякий інтерес до історії українських грошей та грошового обігу. І Національний музей історії України не може стояти осторонь, бо має відповіді, якими з радістю готовий поділитися.

З давнини коштовні метали здобули авторитет – були мірилом вартості, отож вони і стали основними матеріалами для виготовлення грошей – монет. Україна, як і багато інших країн, не має покладів срібла, тому нашим предкам, окрім власних грошей, завжди доводилося мати справу з монетами іноземного карбування. Тож немає нічого дивного в тому, що деякі монети приходили на наш ринок разом із назвами, а інші ‒ отримували відмінні оригінальні назви вже на місці – в Києві, Львові чи Кам’янці-Подільському. З часом деякі назви грошей «українізувалися», набувши своєрідних рис, характерних саме нашій мові. Всі ці процеси слововживання та мовотворення невіддільно пов’язані з повсякденним життям українців минулих епох, їх культурою, яка передавалася наступним поколінням або з часом видозмінювалася, набувала нових форм.

Отже, доступно і в той же час фахово про важливе – про гроші та їх назви. Куна, Пенязь, Гріш, Сотик, Копійка й, нарешті, Шаг. Побачимо і почуємо звідки походять ці назви, які грошові знаки вони представляли протягом століть, та як це знання впливає вже на нашу відповідь історичним викликам сучасності. І, звісно, час для запитань слухачів.

Запрошуємо до музею на лекцію «Шаг, копійка, куна й гріш. До історії назви нашої розмінної монети», проводитиме старший науковий співробітник Національного музею історії України - Владислав Безпалько.

Національний музей історії України, Київ, Володимирська 2,
6 грудня, субота, о 15.00.
Вхід за реєстрацією ‒ безкоштовний. Форма для реєстрації: https://forms.gle/q2nCJfVwsKGJm8wi8