10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Ц Цього дня

Previous Next

139 років тому народився В’ячеслав Липинський

18 квітня 1882 року народився історик, громадський і політичний діяч, основоположник державницького напряму в українській історіографії В’ячеслав Казимирович Липинський. Ще на початку політичної діяльності він був прихильником ідеї української державності. Вперше ідею самостійної України сформулював на таємній нараді гуртка емігрантів з Великої України та галицьких діячів, що відбувалася протягом 4–6 березня 1911 року у Львові.

Під час Першої світової війни В’ячеслав Липинський був мобілізований і служив у IV-му Драгунському Новотроїцько-Єкатеринославському полку. В експозиції Національного музею історії України розміщено фото В’ячеслава Липинського 1914 року.

З приходом до влади Павла Скоропадського навесні 1918 року було реформовано Міністерство закордонних справ. Замість одного департаменту було створено два: загальний департамент і департамент чужоземних зносин; останній департамент очолював Дмитро Дорошенко, який обіймав цю посаду від 20 травня до 14 листопада 1918 року. В’ячеслава Липинського тоді було призначено послом Української Держави в Австро-Угорщині. Павло Скоропадський уповноважив його провести від імені Української Держави обмін ратифікаційними грамотами зі всіма країнами, які підписали Брестський мирний договір 9 лютого 1918 року. Відтак В’ячеслав Казимирович зустрічався з уповноваженими представниками Болгарії, Німеччини, Туреччини та Австро-Угорщини.

В експозиції музею представлено дипломатичний паспорт В’ячеслава Липинського, виданий 20 серпня 1918 року в Києві для «Уможливлення вільного переїзду в чужоземних державах» і підписаний управляючим Міністерством закордонних справ Дмитром Дорошенком, директором департаменту чужоземних зносин Андрієм Яковлівим та виконувачем обов’язків начальника дипломатичного відділу Володимиром Якубовським. У правому нижньому куті поставлено печатку Міністерства справ закордонних з тризубом по центру. До офіційної сторінки додано дві, на яких – фото В’ячеслава Липинського, печатки та написи німецькою мовою, на яких зазначені дати його перебування у Відні та в Берліні.

Після поразки Української революції В’ячеслав Липинський емігрував до Австрії, де займався науковою роботою. Однією з основних тем його досліджень були визвольні змагання XVII століття, і, як результат, праця «Україна на переломі, 1657–1659», а також «Релігія і церква в історії України», «Твори. Архів студії: участь шляхти у великому українському повстанні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького», «З епістолярної спадщини: листи до Д. Дорошенка, І. Кревецького, Р. Метика, О. Назарука, С. Шелухіна».

Помер В’ячеслав Липинський 14 червня 1931 року у Відні після важкого перебігу туберкульозу легень. Був похований у родинному маєтку в селі Затурцях Волинської області.

       

    

Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Цього дня

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Off Canvas Menu (EN)

Off Canvas Menu (UA)