10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Ц Цього дня

Previous Next

День смерті Михайла Гориня

13 січня 2013 року помер український дисидент, політик, співзасновник Народного Руху України, правозахисник Михайло Горинь.

Народився 17 червня 1930 року в селі Кнісело на Львівщині, що в той час входило до складу Польської Республіки. З дитинства виховувався у патріотичному дусі. Батько Микола Горинь був головою місцевої «Просвіти».

Навчався у Львівському університеті, де здобув диплом психолога.

На початку 1960-х років почав зближуватися із шістдесятниками. Був одним із засновників львівського клубу творчої молоді «Пролісок».

За родиною Горинів як політично активною пильно стежили радянські каральні органи. У 1965 році Михайло був уперше заарештований та отримав шість років таборів суворого режиму за антирадянську пропаганду. В 1967 році за розповсюдження самвидаву в мордовських таборах опинився у Володимирському централі.

Після звільнення брав участь у діяльності Української Гельсінської групи, видавав «Бюлетень Гельсінської групи».

Заарештований вдруге 1981 року та засуджений до десяти років ув’язнення та пʼяти років заслання.

У 1987 році Михайла Гориня звільнили. Наприкінці 1980-х брав участь у заснуванні Українського Гельсінського Союзу, став співзасновником Народного Руху України та головою Секретаріату НРУ.

В 1990 році натхненний «живим ланцюгом» у балтійських республіках, Михайло Горинь виступив ініціатором проведення «живого ланцюга» під назвою «Українська хвиля» до річниці підписання Акта Злуки. Ця акція, що відбулася 21 січня 1990 року, стала одною з наймасовіших у новітній історії України. Влітку того самого року Михайло Горинь організовував проведення «Ходи в Запоріжжі» – символічного заходу до 500-річчя козацтва. Ці акції продемонстрували силу та єдність українських демократичних сил.

Політик був одним із фундаторів Української республіканської партії, а пізніше – засновником Республіканської християнської партії.

Наприкінці життя відійшов від політики та працював головою Української всесвітньої координаційної ради.

Роки ув’язнення негативно позначилися на здоров’ї Михайла Гориня. Він мав велику кількість захворювань. 13 січня 2013 року хвороба обірвала життя видатного борця за незалежність України. Всім, хто відвідував політика в останні місяці життя, він повторював: «Не дайте їм зруйнувати Україну. Ось мій заповіт». Похований Михайло Горинь у Львові на Личаківському цвинтарі.

В Національному музеї історії України зберігається Диплом Світового конгресу вільних українців до медалі Св. Володимира, яким 14 вересня 1991 року в Канаді нагородили Михайла Гориня за вклад у боротьбу за свободу, демократію та національну незалежність.

    

Підготував Олександр Лук’янов, старший науковий співробітник НМІУ

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Новини

Анонси

Експонат Тижня