Японську зброю та рахівницю з колекції музею можна побачити на виставці в Києві

26.09.2024

44.JPG

Автори виставки «П’ять чаш. П’ять стихій» апелюють до слів Ямамото Цунетомо щодо суті японської чайної церемонії. Цей самурай, який став буддійським ченцем, стверджував, що сенс такого ритуалу полягає в очищенні п’яти почуттів, завдяки чому розум набуває ясності й спокою. Проєкт Державного політехнічного музею імені Бориса Патона йде подібним шляхом: дарує насолоду почуттям і поживу розуму задля досягнення стану спокою, рідкісного і вкрай цінного під час сучасної російсько-української війни.

Насолоду почуттям має дарувати як споглядання експонатів, так і прослуховування композиції «Ічі-го ічі-е» («неповторна мить») Темпея Накамури. Поживу розуму дає ознайомлення з елементами японської космології. Оригінальні твори японських майстрів графіки присвячені стихії дерева (творчості), а в самих сюжетах можна побачити і зиму (воду), і літо (вогонь), і весну (квітучі дерева), і осінь (метал, батальні сцени), і міжсезоння (землю).

Самі «п’ять чаш», які є творами українських керамістів, поєднують стихії, бо їхня поява залежить від землі (глини) у поєднанні з водою (під час замішування) та вогнем (випікання), який живиться деревом, здобутим за допомогою металу.

Оскільки осінь за характером відповідає стихії металу, на виставці представлена автентична японська зброя 18–19 століть з колекції Національного музею історії України. Також оскільки один із проявів металу – успіх у фінансових справах, в експозиції є рахівниця «соробан».

Серед предметів зброї, які музей передав для виставки, є два меча «тачі» 19 століття. Тачі є одним з найдавніших типів японських мечів. Здебільшого така зброя призначалася для кінних воїнів або була парадним і церемоніальним атрибутом. Зазвичай тачі підвішували за пояс лезом донизу. До речі, тачі, оздоблений емалями, походить із зібрання відомого колекціонера, одного з фундаторів нашого музею Богдана Ханенка.

Меч «катана» з’явився внаслідок еволюції тачі. Катана коротша й менш вигнута проти тачі, її носили лезом догори. Короткий меч «вакідзасі» носили в парі з катаною, теж лезом догори. На виставці «П’ять чаш. П’ять стихій» представлено катану й вакідзасі з колекції МІСТ, датовані 19 століттям. 

Також у межах проєкту можна побачити старовинну японську вогнепальну зброю «танеґасіма», зроблену за зразком португальської аркебузи. Як зазначає провідна наукова співробітниця музею Олена Попельницька, на зовнішній поверхні ствола зображено сцену «дракони серед хмар», запозичену з китайського мистецтва. Ця танеґасіма походить з колекції Богдана Ханенка.

Рахівниця «соробан» складається з 13 рядків, у кожному з яких по п’ять кісточок. Чотири нижні кісточки називають «земними», а верхню кісточку – «небесною», вона позначає цифру 5. Соробан з колекції МІСТ датується другою половиною 19 століття.

Тож приходьте на виставку «П’ять чаш. П’ять стихій» по гармонію та спокій, які подарує глибше знайомство з японською культурою.

Виставка триватиме до 30 листопада. Графік роботи Державного політехнічного музею імені Бориса Патона: понеділок – п’ятниця, 10:00 – 17:00. Адреса музею: Київ, проспект Берестейський, 37, корпус 6.

Фото Вікторії Сідорової, Національний музей історії України


 

12.jpg

Вакідзасі 1.JPG

Катана 1.JPG

Вакідзасі 2.JPG

Танеґасіма.JPG

Соробан.JPG

Тачі 1.JPG

Тачі 3.JPG

Мечі «вакідзасі», «тачі», «катана». Танеґасіма. Соробан (рахівниця) 19 століття. Японія. Колекція Національного музею історії України

Поділитися