10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Н Новини

Колекція НМІУ: прапори пластунів з Музею визвольної боротьби України у Празі

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

У Національному музеї історії України зберігаються прапори, що походять з колекції Музею визвольної боротьби України у Празі. Один із них – прапор «ІІ-го куреня українських пластунів-юначок ім. Лесі Українки», що діяв при українській гімназії у місті Ржевніце. Прапор уперше був використаний пластунками в день відкриття Слов’янського джемборі (зборів) у Празі 27 червня 1931 року. Виготовлений із синього сатину з вишитим жовтими шовковими нитками написом «ІІ курінь українських пластунів юначок ім. Л. Українки 1931 дня 27.VІ».

83360736_259225298516173_2572311752322100883_n.jpg

В центрі зображена квітка лілеї з вписаним у неї тризубом, навколо якого – напис «С.К.О.Б». Квітка лілеї – емблема пластового руху. Авторами символіки є творець першого прапору «Пласту», що побачив світ у 1914 році, літературознавець Мирон Федусевич та український художник-графік, який втілив у життя задум автора, Роберт Лісовський. «С.К.О.Б.» – загальновживане гасло-привітання, яке доволі часто зображали на пластунських прапорах. Перші літери гасла є початковим літерами слів, що характеризують взірцевого пластуна:

– Сильний розумом та тілом (символ «дуб»);

– Красний душею (символ «калина»);

– Обережний у задумах та планах (символ «гриб»);

– Бистрий у думці та справах (символ «блискавка»).

104216496_289429285692710_3851998749068099089_n.jpg

Зазначені символи вишиті на краях прапора зі звороту. У центральній частині прапора, із зовнішнього боку, зображено покровителя пластунського руху – святого Юрія, який за допомогою вістря вбиває змія.

Перші пластунські об’єднання виникають на початку ХХ ст. Офіційно перша пластунська організація з’явилася у Львові у 1911 році. У роки Першої світової війни та в добу Української революції 1917–1921 років пластунські організації з’являються і в північних та центральних регіонах. Осередками пластунських рухів стають міста Біла Церква, Кам’янець-Подільський, Чернігів, Фастів, Катеринослав, Київ, Вінниця. Після поразки у Національно-визвольній війні на початку 1920-х років у таборах інтернованих українських вояків діяльність пластунських організацій була відновлена, але внаслідок складної політичної ситуації не поширена. Саме в Чехо-Словаччині, з прибуттям туди активної української еміграції, починають діяти українські гімназії, університет, громадські організації, при яких починають діяти пластунські об’єднання. Українська гімназія працювала у Празі, пізніше – була перенесена до Ржевніц, згодом – до Модржан.

У Ржевніцах пластовий кіш поділявся на п’ять пластових відділів: «імені Богдана Хмельницького», «імені Івана Мазепи», «імені Тараса Шевченка», «імені Пилипа Орлика» та дівочий загін пластунок «імені Лесі Українки». У п’ятьох відділах нараховувалося 108 осіб. У дівочому загоні пластунки влаштовували дискусії та лекції, на яких зачитували реферати, переплітали книжки та виготовляли прапори; старші за віком займалися гімнастикою, влаштовували прогулянки та ватри, колядували, збирали і надсилали одяг та взуття малозабезпеченим одноліткам.

Підготував Антон Богдалов –
завідувач відділу історії Незалежної України НМІУ

Пошук по сайту

Календар подій

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Off Canvas Menu (UA)